Запровадження з 1 січня 2026 року повноцінного механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM без перехідного періоду може призвести до втрати ядра української металургії.
За його словами, питання декарбонізації не є новим для галузі, і протягом останнього десятиліття світова та українська металургія системно працювали над впровадженням принципів “зеленої” металургії” – зниженням викидів CO₂ при виробництві сталі.
До початку повномасштабної війни українські підприємства активно інвестували у модернізацію: у 2016–2020 роках капітальні інвестиції підприємств ГМК перевищили 8 млрд доларів.
Війна суттєво обмежила інвестиційні можливості, але, попри все, екологічні проєкти в Україні включені до Плану національного відновлення. Йдеться про розвиток виробництва DRІ-окатишів, заліза прямого відновлення, гаряче-брикетованого заліза, у тому числі з використанням водню, а також “зеленої” сталі в електродугових печах.
Загальна орієнтовна вартість металургійних проєктів становить 5,8 млрд доларів, наголосив Грищенко. Всього ж, для повної декарбонізації галузі, впродовж 20-30 років необхідно близько 25 млрд доларів інвестицій.
Але зараз українські виробники фізично не можуть одразу відповідати новим вимогам, підкреслив експерт. Він підтримав позицію генерального директора АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо, який раніше заявляв, що без перехідного періоду Україна ризикує втратити основу металургійної промисловості.
“За оцінками, протягом п’яти років CBAM може коштувати Україні до 5 млрд доларів експортних втрат. Нині металургія та гірничодобувна галузь забезпечують близько 7% ВВП, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничного і портового транспорту. Українські металурги не виступають проти вимог CBAM, які на перспективу безумовно будуть реалізовані. Проте без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна може втратити ядро своєї металургійної промисловості”, – наголосив Грищенко.
Екомито СВАМ для України
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає запровадження з 2026 року вуглецевого мита на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
При цьому галузеві об’єднання неодноразово наголошували, що запровадження СВАМ для України призведе до падіння ВВП у 8,7 млрд доларів у 2026 році, а у 2034 – вже 11,3 млрд доларів. Водночас експерти казали, що Україна може отримати відстрочку дії CBAM за умови активної та швидкої роботи уряду.
Однак у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму досі не передбачено винятку для України, попри війну.
У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center Станіслав Зінченко. За його словами, Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.