У 2025 році бюджети всіх рівнів отримали 6,5 млрд грн екологічного податку. Однак їх спрямування не цільове: замість того, аби вкладати кошти у підприємства, які продукують шкідливі викиди, їх витрачають на висадку квітів, косіння очерету та ремонти каналізацій.
У матеріалі наводиться у приклад ситуація з підприємствами-забруднювачами на Житомирщині, які впродовж 2025 року заплатили до бюджету 61 млн грн екологічного податку. Але регіон “грішить відвертою підміною понять” при плануванні заходів з охорони довкілля, вказує видання.
“Якщо проєкт має хоч якусь екологічну складову (а якщо добре пошукати, то вона є усюди), його дуже зручно додають до Програми охорони навколишнього природного середовища. І так виходить, що серед проєктів, які фінансуються зокрема й коштом екологічного фонду, передбачено облаштування контейнерних майданчиків для збору сміття, будівництво мереж водопостачання й каналізації, буріння свердловин та навіть інвентаризація зелених насаджень в населених пунктах”, – пише ЕкоПолітика. У публікації наголошується, що екологічний податок є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, чия діяльність чинить негативний вплив на довкілля. Проте аналіз ситуації демонструє: фінанси, які б мали сприяти боротьбі з забрудненням чи екомодернізації, фактично спрямовуються на поточні потреби громад.
“Івано-Франківщина за рахунок екоподатку фінансувала ремонт шпиталю та будівництво дамб на річках, а Вінниччина озеленювала територію шкіл та косила очерет. Фахівці переконані, що кошти податку було б доцільніше спрямовувати на екомодернізацію підприємств, які й продукують викиди”, – резюмується у матеріалі ЕкоПолітика.