Дослідження щодо того, чому Трамп міг би взяти приклад з Путіна.
Чому Дональду Трампу варто було б взяти приклад зі свого друга Володимира Путіна, так це через те, що розпочати війну значно простіше, ніж її завершити
Путін розпочав свою війну ще у 2014 році, і досі не може її закінчити, оскільки українська держава продовжує існувати, а народ не має наміру здаватися. Війна в Ірані, яку Трамп планував як блискучу спецоперацію зі зміни режиму, затягнулася. Тепер Трамп ризикує втратити президентське крісло вже восени через цю ситуацію.
Трамп двічі обирався президентом миру, завершуючи одну війну за іншою. За його власними словами, перед іранською він завершив 8 конфліктів. Відповідь на питання, чому адміністрація, яка зазвичай так уважно стежить за цінами на паливо, не передбачила їх підвищення внаслідок війни проти члена ОПЕК, розташованого у стратегічно важливій Ормузькій протоці, через яку проходить 20% світової нафти, полягає в зухвалості та некомпетентності.
Тепер ціни на нафту зросли, і до стабілізації ще далеко. Якщо Трамп оголосить, що цілі США в Ірані досягнуті, а іранська влада заблокує безпечний прохід нафтових танкерів через Ормузьку протоку, тоді він стане не лише тим, хто розпочав війну і не зміг змінити режим (нагадаю, що це була його мета), а й тим, хто погіршив ситуацію. Адже до цієї війни ціни на нафту та газ були нижчими, іранські лідери не атакували союзників США у Перській затоці шахедами, не вбивали американських військових і не погрожували відплатою американському народу.
У Путіна ж до початку повномасштабної війни на 9 травня росіяни на параді демонстрували фото “дідів на палках”, погрожуючи “повторити”. Тепер у РФ сотні тисяч загиблих, які мають гинути на війні проти НАТО, завершенням якої має бути хоча б капітуляція України. Спроба Трампа натиснути на Україну, щоб ми віддали без бою Краматорськ, не є приводом для оголошення перемоги. А якщо Путін заявить, що припинив СВО, а Україна не зупинить атаки на військові об’єкти у РФ, оскільки не отримає переконливих гарантій безпеки? Тоді що? Кляті бандерівці не лише не переможені, а ще й здобувають перемоги?
І Путін, і Трамп можуть оголосити перемогою що завгодно, але чи буде це переконливо?
Звісно, Трамп у гіршій ситуації, адже, на відміну від РФ, де замість виборів президента час від часу проходять вибори Путіна, у США вибори є справжніми. Прихильність виборців до Трампа значною мірою залежить від низьких цін на паливо. А стабілізувати ринок без російської нафти зараз практично неможливо.
Тому Трамп сам зателефонував Путіну, щоб обговорити Іран, після чого заговорили про зняття санкцій з російської нафти. США вже надали дозвіл Індії на купівлю нафти з РФ, “щоб стабілізувати ринок через ситуацію в Ірані“.
Таким чином Трамп ще більше поглиблює свою залежність від Путіна, який, окрім нафтових доходів, може виступати посередником між Іраном та США, а також між Іраном та країнами Перської затоки, які роблять все можливе, щоб уникнути війни проти Ірану, незважаючи на те, що шахеди атакують їхні хмарочоси та енергетичні об’єкти.
Так само, як Путін не передбачив, що українці можуть бути ефективними в обороні, отримати фінансування та зброю від Заходу, так і Трамп не подумав, що іранський режим не лише не капітулює, а й буде атакувати балістикою країни Перської затоки, підвищуючи ціни на нафту та газ до небес.
Тому на все більш гучні заяви американської розвідувальної спільноти про те, що Росія допомагає Ірану у війні проти американських військ, президент США реагує лише роздратуванням у бік журналістів, які про це говорять. Тому що Трамп шукає порятунок у російській нафті та дипломатії, таким чином посилюючи економіку і політичний вплив РФ, яка завдяки цьому отримує фінансові ресурси, щоб з новою силою продовжувати війну проти України, яку Трамп обіцяв завершити за 24 години після свого обрання президентом 1,5 року тому.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Катерина Рошук, українська політологиня, медіаменеджерка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.