Доходи Росії від нафти – 19 млрд доларів за березень – зростання виручки вдвічі

Українські дрони підпалюють російські порти і нафтобази, створюючи апокаліптичні картини палаючих терміналів, проте Москва вміло перенаправляє експорт через Тихий океан і Арктику.

Українські безпілотники продовжують завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі вглиб країни: горять термінали на Чорному морі, палають насосні станції за тисячі кілометрів від лінії фронту. Однак, попри вражаючі візуальні руйнування, кампанія чинить лише обмежений вплив на нафтові доходи Росії, які, навпаки, різко зросли завдяки стрибку світових цін на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном, повідомляє The Wall Street Journal.

Що саме атакувала Україна

У ніч із понеділка на вівторок українські дрони підпалили морський термінал у Туапсе на Чорному морі — це був третій удар по цьому об’єкту із середини квітня. Відео з міста розійшлися соцмережами: палаюча рідина тече вулицями, густий чорний дим накриває житлові квартали. Місцеві жителі скаржаться на “чорний дощ”, що залишає маслянистий наліт на всьому навколо.

Цього тижня Україна заявила про удар по об’єктах у Пермі, більш ніж за 1 400 кілометрів від українського кордону. Серед цілей — насосна станція “Транснефти”, державного оператора російських трубопроводів. Президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі назвав удари по Пермі “далекобійними санкціями”.

З кінця березня під удар потрапили також порти Приморськ і Усть-Луга на Балтиці та Новоросійськ на Чорному морі — три термінали, через які, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), проходило близько 60% російського морського експорту нафти.

Чому експорт не падає

Незважаючи на масштаб атак, російські порти, як правило, відновлюють роботу протягом декількох днів після кожного удару, зазначає Рональд Сміт, засновник консалтингової компанії Emerging Markets Oil & Gas Consulting Partners.

Ключовий маневр Москви — переорієнтація експортних потоків. Поки атаковані балтійські та чорноморські термінали простоювали на ремонті, Росія наростила поставки через порти Тихого океану й Арктики. У підсумку сукупний морський експорт російської нафти у квітні становив близько 3,5 млн барелів на добу — практично без змін порівняно з березнем і на 2% вище, ніж у квітні минулого року, випливає з даних аналітичної компанії Kpler.

“Це вже не шпилькові уколи”, — визнає Нік Коулман, аналітик лондонської консалтингової компанії Prism Strategic Intelligence.

Проте, за його оцінками, українська кампанія все ж обмежила можливості Росії скористатися зростанням цін. “Хоча обсяги впали не так сильно, як можна було очікувати, вони й не зросли, — каже Сміт. — Це втрачена вигода: без цих ударів Росія, ймовірно, істотно наростила б експорт”.

Що все ж вдалося обмежити

Найбільш відчутний результат — скорочення експорту нафтопродуктів:

• Експорт мазуту (паливного мазуту) у квітні впав на 34% порівняно з березнем;
• Експорт дизельного палива знизився на 12%.

Перший економічний спад

Офіційна статистика, опублікована в середу, зафіксувала скорочення ВВП Росії на 0,3% у I кварталі 2026 року. Це перше квартальне падіння за три роки. Аналітики вказують: “цукровий ефект” від масштабних військових витрат, що розігріли економіку у 2022 – 2025 роках, вичерпав себе.

Саме в цьому контексті війна з Іраном виявилася для Москви економічним подарунком.

Рятівна війна в Ірані

Еталонна марка нафти Brent злетіла до позначки $110 за барель, приблизно на 50% вище докризового рівня, після початку конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. До цього Росія зіткнулася із серйозними проблемами: президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити мита проти Індії за купівлю російської нафти, і індійські НПЗ почали переорієнтуватися на інших постачальників. Російська сировина стала торгуватися зі значним дисконтом до Brent, що скоротило податкові надходження.

Зростання світових цін різко змінило ситуацію. За розрахунками МЕА, доходи Росії від нафти і нафтопродуктів у березні 2026 року досягли $19 млрд, що майже вдвічі більше порівняно з $9,75 млрд у лютому.

Санкції пом’якшено, нових покупців знайдено

Адміністрація Трампа також тимчасово призупинила дію санкцій на купівлю російської нафти в морі, пояснивши це необхідністю стабілізувати енергетичний ринок. Міністр фінансів США Скотт Бессент охарактеризував захід як “разовий”. У квітні Мінфін дав спливти терміну дії винятку, проте потім продовжив його ще на місяць.

Низка азіатських країн, які залежать від поставок з Перської затоки, переключилася на російську сировину:

• Японія і Філіппіни, союзники США, за останні два місяці вперше імпортували російську нафту, раніше уникаючи цього;
• Індонезія уклала угоду на закупівлю російської сировини після візиту свого президента до Москви у квітні.

Росія активно користується ситуацією: пропонуючи нафту з дисконтом до ринкових цін, вона знаходить нових покупців саме там, де зростає тривога через перебої з поставками з Близького Сходу.

Що потрібно Росії для перелому

За оцінкою Яніса Клуге, дослідника Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP), щоб високі ціни справді стали для Росії “грою надовго”, Ормузька протока має залишатися закритою впродовж кількох місяців.

“Це може стати переломним моментом, якщо ціни продовжать зростати або ситуація затягнеться”, — зазначає він.

Нагадаємо, що Україна у квітні активізувала удари по нафтопереробній інфраструктурі в Росії. За даними Bloomberg, минулого місяця ЗСУ завдали 21 удар по російських інфраструктурних об’єктах, що стало найбільшою кількістю за останні чотири місяці.