За нашими прогнозами, вже у 2025 році економіка Росії опинилася в рецесії (“перша фаза” — реальна, але не визнана), хоча офіційні дані показали +1% зростання ВВП
Цього року буде важко приховати занепад за офіційними показниками, хоча для нас важливіше інше — чи зможе Росія фінансувати війну в Україні цього року.
Фактично економіка РФ перейшла від стадії “адаптації” до стадії “проїдання майбутнього”. Ресурсів для маневру більше не залишилося — кожне рішення для порятунку бюджету (“друк” грошей) підриває стабільність (прискорює інфляцію), а кожен крок для збереження стабільності (“висока ставка”, підвищення податків, скорочення соціальних витрат) шкодить реальному сектору.
Короткий звіт на основі даних Мінфіну РФ, Росстату, ЦБ РФ, Reuters, РБК, The Moscow Times, Advanter Group та інших.
Те, що ми спостерігаємо на початку 2026 року, — це не “погіршення настроїв” і не сезонний спад. Це злам економічної моделі: ключові “стовпи” воєнної економіки РФ (нафто-газові доходи, бюджетна стабільність, кредитні ресурси, ринок нерухомості, споживчий попит) одночасно “збоять”. І це є небезпечним для РФ саме тим, що ці ризики самопосилюються (“снігова куля”).
1. Бюджет
Дефіцит федерального бюджету лише за січень офіційно становить 1,718 трлн рублів (експерти оцінюють його на рівні 1,8–2,0 трлн руб.), що є значно гіршим, ніж рік тому, і становить майже половину планового річного дефіциту. У традиційній логіці державних фінансів такий “місячний провал” — це або разова касова аномалія (зокрема, очікуване перенесення виплат з грудня 2025 для балансування минулорічного бюджету), або початок режиму, де дефіцит вже не фінансується за рахунок ФНБ (майже вичерпані ліквідні ресурси) та вже відкрито включається емісійне фінансування (ЦБ РФ зазвичай робить це завуальовано через операції РЕПО з державними банками).
Але маємо й інший факт: нафтогазові доходи різко впали: у січні до 393 млрд руб., що є найнижчим показником за 5 років при плані близько 9 трлн на рік — тобто потрібен інший темп надходжень, фактично вдвічі вищий. Росія вже вдається до “внутрішнього канібалізму” — квазіпримусових депозитів населення, вилучення прибутків у державних компаній через спецподатки тощо.
2. Ціна експорту
Середня експортна ціна Urals у січні становила $41 при бюджетному припущенні $59, а також орієнтир “мінус $25-29” до ціни Brent через знижки. Це важливо: санкції впливають не лише на “обсяги”, а й на маржинальність. Росія вже в режимі, коли кожен барель продається все менш вигідно, а бюджетна “формула” перестає сходитися. Нижня межа доходності — це $36-39 (собівартість видобутку на старих родовищах зросла через відсутність західних сервісних технологій — Halliburton, SLB).
(Примітка: на кінець січня ціни зросли, але до $54, проте все ще залишалися нижче закладених у бюджет). ЄС запровадив динамічний механізм цінового обмеження на рівні 15% нижче середньої ринкової ціни Urals (з 1 лютого 2026 це $44,10 за барель).
3. Інфляція
Інфляція з початку року становить 2,11%; при цьому стрибок у січні — найвищий з 2022 року. Причиною цього стало не підвищення ПДВ на 2 в.п., оскільки дорожчають і товари, які не повинні реагувати на підвищення ставки.
4. Фінансовий сектор
Частка проблемних кредитів: у корпоративному сегменті 11%+, а для МСБ — 19-24% (залежно від джерел). Банківська ланцюгова криза відтерміновується реструктуризаціями проблемних кредитів.
Навіть ЦМАКП зазначає, що банківська криза може настати вже до жовтня 2026 року, якщо частка проблемних активів перевищить 10% або почнеться масове вилучення депозитів. Проблема полягає саме в реструктуризації проблемних кредитів: банки переглянули близько 2,4 трлн руб. кредитів домогосподарств (6,2% портфеля) і близько 20% кредитів МСП. ЦБ підвищив ставки резервування для банків і запровадив буфери капіталу для запобігання кризи. Але у системі з високими ставками та стагнацією борги не стають “кращими” — вони просто відтерміновуються в часі реструктуризаціями, поки не настане криза ліквідності і довіри.
5. Ринок нерухомості
За різними оцінками, є 55–80 млн м² готового житла + понад 100 млн м² у будівництві. 60-70% не продається. Ситуація подібна до китайської: найбільший гравець (“Самолёт”) просить у держави 50 млрд руб. фінансування. Це ранній сигнал: якщо девелопери починають падати, в банківській системі починається ланцюгова реакція. Падіння девелоперів потягне за собою виробників металу, цементу, меблів тощо — це величезний сектор зайнятості та сплати податків.
6. Реальний сектор
Закриття бізнесів переважає над відкриттям (173 тис. відкритих осіб і 233 тис. закритих). Падіння торгових площ у ТЦ під споживчі товари (не FMCG, зокрема під одяг) на 15%. Падіння ділової активності і платоспроможного попиту — також ранні сигнали наближення занепаду.
Як Україна і союзники можуть прискорити економічний занепад РФ
1. Обмежити обсяги і “маржу” нафтового експорту
Посилений контроль за виконанням санкцій у логістиці, страховці, фрахті, портах, у проливах і щодо судновласників (реальних і підставних).
Збільшити вартість “тіньової” логістики та ризик для посередників. В результаті дисконт до Brent має зрости до $30-35, реальна ціна продажу Urals впаде нижче $38.
2. Фінансові санкції: обмежити канали розрахунків по нафті і по паралельному імпорту
Розширення санкцій на банки та платіжні системи, які обслуговують експортні і імпортні потоки РФ.
3. Посилення точкового “відключення” РФ від ринків капіталу, технологій та сировини для ключових секторів
Пріоритет секторальний залишається: ВПК, хімічна промисловість, енергетика, видобувні технології, обладнання для переробки, промислова автоматизація, компоненти подвійного призначення. Деградація індустрій накопичується, але потрібно її прискорити.
4. Підсилення внутрішніх економічних проблем
Коли інфляція прискорюється, а ключова ставка ЦБ залишається високою через адміністративний вплив, будь-який додатковий фіскальний шок (падіння доходів) призводить до: скорочення субсидій, проблем з іпотекою, скорочення витрат на ЖКГ, затримки соцвиплат. В результаті: зростання аварійності інфраструктури, падіння довіри бізнесу (прискорення закриттів). Джерела покриття у вигляді ФНБ, внутрішніх запозичень, “китайських кредитів” майже вичерпані. Відповідно, відбудеться продаж ЗВР ЦБ (золото, але і воно під санкціями), емісійне покриття, зростання ставок для запозичень, подальше підвищення податків.
5. Посилення комунікаційного впливу
Не стільки пропаганда “про злидні” (бо російський народ це про “не жили добре, нема чого й починати“), скільки публічна раціональна демонстрація причинно-наслідкових зв’язків: війна спричиняє дефіцит; дефіцит призводить до скорочення цивільних програм (зокрема в ЖКГ), а це призводить до аварій, зростання цін, закриття бізнесу тощо. Тобто спростування міфу, що “війна десь там, а життя стабільне“. Разом з українськими “Нептунами” і “Фламінго” в енергетиці, інфраструктурі, НПЗ це буде працювати на зміну суспільної підтримки війни.
Джерело
Про автора. Андрій Длігач, доктор економічних наук, український підприємець, генеральний директор Advanter Group
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.