Реальна дохідність гривневих активів на тлі високої інфляції та погіршення інфляційних очікувань знижується. Це є вагомим аргументом на користь підвищення облікової ставки.
Як зазначив один з учасників засідання, хоча загалом привабливість заощаджень у гривневих активах зберігається, в окремих великих банках реальні ставки за депозитами за вирахуванням поточної інфляції та підвищеного військового збору вже перейшли у від’ємну площину, а в деяких – коливаються близько нуля.
“Наслідком цього є певне сповільнення темпів приросту строкових гривневих депозитів та переорієнтація частини заощаджень на валютні активи та споживання. Посилення процентної політики з метою збереження інтересу до гривневих активів і підтримання стійкості валютного ринку є логічною відповіддю на ці тенденції”, – йдеться в повідомленні НБУ.
З цими аргументами погодилися кілька інших учасники дискусії, які зауважили, що саме посилення напруженості на валютному ринку є вагомим аргументом на користь рішучого підвищення облікової ставки. Попри значний вплив сезонних чинників на кон’юнктуру ринку наприкінці року, не можна ігнорувати й збереження досить високого чистого попиту на валюту, в тому числі з боку населення.
“У грудні інтервенції НБУ на валютному ринку значно зросли та залишалися суттєвими й на початку січня. Це створює тиск на резерви НБУ та може свідчити про недостатню жорсткість процентної політики”, – додали в НБУ.