Другий масований обстріл “акта возмездия” відбувся на фоні заяви Путіна про те, що всі, хто причетний до обстрілу Старобільська, понесуть покарання. І одразу з’явилася інформація, що винними є Мадяр і Іващенко
1. Кремль, очевидно, намагається знайти нове пояснення, чому війна триває так довго і чому її необхідно продовжувати. Справа в тому, що у 2026 році Кремль зіткнувся з серйозною психологічною проблемою абсолютної більшості росіян. Після великих сподівань 2025 року на швидкий мир завдяки Трампу, у 2026 росіяни пережили значну і прискорену еволюцію від “війна триватиме довго” до “війна триватиме доти, поки Путін при владі”.
2. Водночас загострюється конфлікт з найбільш активною частиною суспільства — ура-патріотами, які починають відносно відкрито зневажати Путіна. Більше того, чиновники починають активно використовувати нове прізвисько Путіна “Дєд”, а народ все більше розчаровується в можливостях Путіна всіх обіграти.
3. У Путіна насправді не так багато варіантів, щоб виправити ситуацію: можна піти на ескалацію, вигадуючи версію, що миру немає через злих українців, або ж обрати шлях до миру зі збільшенням репресій та частковою зміною політичного ландшафту.
Путін вирішив поєднати два варіанти і обирає ескалацію, при цьому не змінюючи політичний ландшафт та посилюючи репресії.
Читайте також: Переговори про мир і вибори в США. Чому нас занурюють в уявну реальність?
4. Як наслідок, найближчими тижнями ми можемо очікувати ще кілька атак, подібних до вчорашньої. Також, ймовірно, ФСБ та ГУ ГШ отримали завдання здійснити низку терактів на території України.
5. У Кремлі всі ці дії виконують не військову, а, перш за все, піар-завдання, основний споживач якого знаходиться не стільки в Україні, скільки безпосередньо в Росії.
6. Окремо варто зазначити, що наразі в Росії ще немає паливної кризи. Є проблеми в Криму та Севастополі. Обмеження у Москві — не більше 60 літрів за раз, це явно не криза. Проте російські заводи все більше працюють на межі, не створюючи стратегічних запасів. І якщо Україна продовжить свою діяльність, а вона її продовжить, в жовтні-листопаді перебої з постачанням пального можуть охопити значно більшу кількість регіонів.
7. Паралельно війна в Ірані дозволяє росіянам збалансувати бюджет. Більше того, проблеми з недобором не нафтогазових надходжень (перший квартал – 200 млрд) вже перекриті добровільними внесками великих виробників. Іншими словами, в Росії немає і у 2026 році не буде бюджетної кризи.
8. Крім того, варто звернути увагу на те, що цими “добровільними” внесками влада намагається замаскувати в крові весь великий бізнес, який намагався видавати себе за поза політикою. Це не варто недооцінювати. Гуртування навколо поганого, але лідера є дуже важливим у цей момент, і воно (гуртування) поки (підкреслюю, поки) не змушує ставити питання: “Скільки ще триватиме війна”. Це питання обов’язково виникне згодом. Але наразі Кремль отримує певний часовий люфт.
9. Підсумовуючи, хочу звернути увагу на те, що поки не видно можливостей для переговорів. Путін продовжує дотримуватися позиції “віддайте Донбас” і поки не планує від неї відступати. А нинішній формат переговорів не передбачає вирішення цього питання.
Джерело
Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.