Денисенко: Візит Путіна до Пекіна, ймовірно, не стане знаковим.
Китай поки не планує змінювати свої відносини з Росією. Отже, цей візит має на меті продовжити неписану угоду: Пекін не прагне перемоги Москви, але й не допустить її поразки
1. Візит Трампа до Пекіна стабілізував відносини між Вашингтоном і Китаєм. Проте наразі неясно, чи залишилися якісь домовленості за лаштунками, адже таке високе представництво бізнесу, яке супроводжувало Трампа, теоретично передбачає більш широкі угоди. Цілком ймовірно, що ми їх побачимо у вересні під час візиту китайського лідера до США. Якщо це справді так, то це може стати однією з передвиборчих стратегій Трампа, якщо така угода все ж з’явиться.
2. Як би там не було, сторони, безумовно, домовилися про два перемир’я: торгове та тайванське. При цьому США мають у запасі закриту Ормузьку протоку, а Китай — рідкісноземельні метали. Перші усвідомлюють, що відкриття Ормузу полегшує життя Китаю та зменшує вигоду американських нафтових компаній, другі ж знають, що без рідкісноземельних металів США не зможуть існувати, як мінімум, ще кілька років.
3. На цьому фоні візит Путіна до Пекіна навряд чи стане проривним. Нещодавно я вже зазначав: Росія намагається продати одні й ті ж ресурси Китаю та Америці (північний морський шлях, вуглеводні та рідкісноземельні метали Арктики). При цьому Росія дуже прагне, щоб їх купили обидва, таким чином зробивши її необхідною як для США, так і для КНР.
Читайте також: Тайвань лякає “політика одного Китаю”, яку сповідує Трамп
Цю гру росіян явно недооцінюють, хоча вона може стати для нас серйозною проблемою.
4. Щодо самого візиту Путіна, то він відправляється до Пекіна для підтвердження нинішнього статус-кво. При цьому Китай, безумовно, вимагатиме поступок, насамперед, у виділенні територій для майбутньої інфраструктури Північного морського шляху. Справа в тому, що КНР вже запустила свої північні торгові каравани та будує кораблі саме для цього маршруту (не атомні криголами, а звичайні судна). Але ці каравани рухаються без зупинок, не заходячи в порти, в першу чергу через відсутність належних баз і логістичної інфраструктури. На мою думку, головним лакмусовим папірцем цього візиту є саме поступки або їх відсутність у питаннях Арктики та її ресурсів.
5. На жаль, українське питання на переговорах США — Китай взагалі не піднімалося. І основна причина — відсутність України в китайському порядку денному. Я повторюю ще раз те, що говорю вже давно: переговори в трикутнику Україна — Росія — США знаходяться в абсолютному глухому куті. Вихід із цього глухого кута, на мою думку, полягає в розширенні переговорної групи та поля переговорів. Але поки цей варіант не сприймається ані в Києві, ані, тим більше, в Москві. Вашингтон взагалі не мислить цими категоріями. Проте у нас є час до вересня, щоб змінити цю ситуацію і включити українське питання в порядок денний зустрічі Трамп — Сі.
Джерело
Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.