Денисенко: Трамп хоче Путіна на розтяжці між США та Китаєм
Схоже, своїми "жертвами" на цьому етапі Трамп вирішив спробувати зробити Бразилію та Індію. І як і всі попередні його дії, це не повʼязано з РФ чи нами. Це історія про американо-китайські стосунки
Про мита для Бразилії
США — це 12% експорту Бразилії й 15% важливого технологічного імпорту. Але, при цьому, Бразилія головний партнер Китаю в Латинській Америці, й саме це найбільше дратує Трампа. Саме тому торгова війна з Бразилією настільки важлива для Вашингтона. І це, можливо, головна битва в Південній Америці. На реакцію Китаю та Бразилії зараз дивиться вся Південна Америка і велика частина Африки.
Якщо Бразилія прогнеться, а це дуже імовірно, це означатиме, що Китай не може ще на рівних тягатися з США. Битва за Бразилію — це не лише про долар, це про те, хто крутіший: США чи Китай.
Про Індію
У своєму пості Трамп дуже жорстко сказав про кооперацію Делі та Москви, назвавши економіки Індії та Росії присмертними. Але тут ситуація така: Трамп вважає, що Індії нікуди дітися, вона, як природний конкурент Китаю, змушена буде піти на поступки в питанні закупівлі російської нафти й перейде на нафту з країн Перської затоки та США, тим самим ударивши по нафтових доходах Росії.
Китай на потім
Все це є підготовкою до переговорів з Китаєм і психологічним тиском на Москву. Схоже, Трамп пробує ослабити переговорні можливості Пекіна і, одночасно, лякає Путіна тим, що той залишиться сам на сам з Піднебесною. І в цій ситуації у Путіна замало шансів на субʼєктність.
Плани Трампа
Для Трампа досі ідеальним сценарієм є той, при якому Путін “першим кліпне” і попросить переговорів, в результаті яких він залишиться на розтяжці між Вашингтоном та Пекіном.
План Б, він же найреалістичніший поки, я описував раніше. Суть його полягає в тому, що США протягом наступних місяців ведуть переговори в результаті яких встановлюються певні проміжкові та хиткі правила гри на наступні роки, Москва залишається в орбіті Китаю, але Китай продовжує використовувати Росію виключно як сировинний придаток без передачі технологій і будівництва новітніх заводів.
За будь-якого сценарію про вікно можливостей для мирних переговорів можна буде говорити не раніше, ніж за кілька місяців (реалістично — зима-весна 2026). Але треба готуватися до того, що нам будуть навʼязувати складні компроміси.
Джерело
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.