Путін усвідомлює: досягнення перемоги на фронті в найближчий час практично неможливе. Вся ставка – на блекаут. І тут є один нюанс: США ще два роки залишатимуться критично залежними від ряду компонентів ядерної промисловості, які вони імпортують з Росії
1. США утримувалися і продовжать утримуватися від запровадження санкцій проти двох секторів російської економіки: виробників добрив та Росатома. Введення санкцій на ці галузі російської економіки – це вистрілити собі в ногу. Тому я не вірю, що відбудуться якісь суттєві зміни, про які так активно почали говорити на різних рівнях.
2. Наша основна проблема полягає в тому, що єдиним інструментом тиску на Путіна щодо обстрілів підстанцій біля АЕС є особисте прохання Трампа. Звичайно, нам потрібно активізувати інформаційну кампанію, що Росія прагне повторити Чорнобиль, має виникнути страх у наших сусідів, але без елемента “прохання Трампа” цей процес навряд чи зрушить з місця.
3. В цьому контексті варто звернути увагу на витік інформації, що росіяни відмовилися передати американському управлінню Запорізьку АЕС. Вважаю, це частина запобіжних заходів РФ у майбутніх переговорах з США.
Запорізька АЕС з 90-х років була “полігоном” для американських технологій, і для американців дуже важливо, що ці технології опинилися в руках росіян. Вони готові зробити багато для того, щоб отримати контроль над ЗАЕС.
4. Якщо спробувати подивитися на цю ситуацію з більш широкої перспективи, ми маємо досить складну картину всередині США щодо майбутніх відносин з РФ. З одного боку, існує бажання заробити на “проєктах Дмітрієва” (Зеленський озвучив астрономічні пропозиції в 12 трлн). З іншого, – є концепція Бесента про максимальне витіснення Росії з нафтових ринків усього світу.
Ці два напрями є прямо протилежними і можуть зійтися лише в одному випадку: якщо Путін погодиться на вторинну роль у грі США проти Китаю. Справа в тому, що в цих міфічних 12 трильйонах закладені абсолютно реальні рідкісноземи Арктики. А це безпосередній конфлікт з Пекіном. Все інше, особливо наддорогий видобуток арктичних вуглеводнів, цікавить США, але в віддаленій перспективі. І тут ми стикаємося з ключовою проблемою: США однією рукою роблять одне, а другою – абсолютно протилежне.
5. Наскільки мені відомо, росіяни поставили перед собою мету до літа здійснити частковий блекаут України. І далі вийти на вигідні для себе переговори. Це є головним викликом для нас, особливо враховуючи, що наразі лише шукаються рішення, як цьому запобігти.
Джерело
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.