Денисенко: Рішення Трампа про санкції — це ідеальна угода його життя
Про глобальні наслідки рішення Трампа говорити зарано. Але, точно контрпродуктивно розглядати дії Трампа виключно в контексті понять "дурість", як це багато хто у нас робить
Концентрація на санкціях на острови з пінгвінами, а не на протистоянні з Китаєм — це куди більший ідіотизм, ніж просто називати ці санкції дурістю.
1. З психологічного погляду, перемога Трампа на других виборах стала вершиною його життя, таким собі кінцем історії для нього. І ця перемога була перемогою 100-відсоткового реваншу, а не чогось іншого. Всі дії Трампа — це виключно реванш. І розглядати їх треба, перш за все, в контексті реваншу помноженого на Боже провидіння (невдалий замах).
Ми часто маємо спокусу порівнювати Трампа й Путіна. Глобальна відмінність цих двох людей полягає в тому, що Трамп не мислить (як мінімум поки) категорією історії. Його реванш — це спроба довести, що він мав рацію чотири роки тому, а в нього ці чотири роки украли. Це дві різні логіки.
2. Мені здається, що рішення про санкції в його розумінні світу — це ідеальна угода його життя. Угода, якою він підняв ставки одночасно з усіма візаві. Він щиро вважає, що більшість країн світу почне з ним домовлятися (і це також правда). Логіка цієї угоди (в його розумінні) лежить у виконанні його цілей щодо “make America great again”. Які це цілі?
- США залишається головною армією у світі;
- долар США – головна платіжна валюта світу;
- США – технологічний лідер світу;
- ідеологія за межами метрополії потрібна для виконання утилітарних цілей для наведення порядку у світі.
Усі роздуми про те, що це не розв’яже питання держборгу, ламає світову систему, призведе до росту цін для Трампа вторинні. Він вважає, що цими санкціями він частково збалансує торгівлю і притягне у США нові технології, які дадуть у зрозумілій перспективі (звідси й розмови про другий термін) економічний ефект. Ми не можемо зараз відповісти, чи це справдиться. Але гра саме про те, щоб ризикнути всім, щоб виграти все. І зробити “make America great again”.
3. Логіка таких санкцій з дуже високою ймовірністю потребує як другого кроку проведення швидкої переможної війни. Війни, яка покаже світові жорсткість намірів. Тому можливість війни в Ірані (чи ще десь) у перспективі 2-3 місяців зростає. Не є обовʼязковою, але зростає.
4. Контури протистояння цим санкціям стануть боротьбою за полюси світу. Поки точно бачимо, що Трамп прискорює створення двополярного світу, де роль регіональних держав буде полягати у більшому підпорядкуванню “гегемону”. Принцип “і-і” трансформуватиметься в “або-або”. Правил гри поки не існує, вони писатимуться по ходу гри. Але процеси починають прискорюватися. У цьому контексті, якщо до літа не буде підписано нашу мирну угоду (вірогідність низька) варто звернути увагу на те, що Росія, може почати швидше дрейфувати в бік Китаю. А відтак, питання нашої війни має шанси стати частиною переговорів США — Китай.
5. Трамп вважає, що в ході всіх цих подій він вийде на пряму конкуренцію з Китаєм. Адже ніякого “бунту регіональних лідерів” у Білому домі не передбачають. Головне питання в цьому контексті – як себе поведе ЄС. Власне від цього залежатиме конфігурація у світі взагалі й у відношенні нашої війни зокрема.
І наостанок. Коли ми аналізуємо Трампа ми забуваємо: він буде президентом ще майже чотири роки. Якби ми жили не в Україні, можна було б це розглядати, як мить в історії. Але ми в епіцентрі вибуху. І без США рівняння війни не розв’язується. Це треба памʼятати коли ми щось робимо чи щось заявляємо весь час.
Джерело
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.