Після зустрічі в Саудівській Аравії все чіткіше стає зрозуміло, що Путін хоче запропонувати Трампу створити RosUkrEnergo навпаки
1. Виглядає, що ідея Путіна така: американці входять в російській видобувний бізнес, створюється якась прокладка типу RosUkrEnergo, яке виходить на європейський ринок.
2. Власне праві популісти потрібні Трампу, крім всього іншого, для лобіювання цього проєкту, бо та ж сама ХДС веде серйозну дискусію про те, що політика Меркель призвела до кризи в німецькій економіці.
3. Росіянам потрібно почати цей процес, бо це початок зняття санкцій, які вже ставлять під загрозу технологічний розвиток економіки РФ не в далекому майбутньому, а вже зараз.
4. Тут варто звернути увагу, що Кремль доклав дуже багато зусиль для того, щоб довести Заходу, що він може воювати нескінченно. А зараз вже зʼявилися певні дослідження і їх буде ще більше про те, що технологічна деградація Росії не грозить, адже по сірому імпорту в Росії іде все, що їм потрібно. Так от — це лише частково правда і російська економіка стоїть на грані технологічної деградації, що б там хто не писав. Але головне інше, цими дослідженнями росіяни добиваються того, що в головах західних політиків має бути одна думка: воюй не воюй, Росії це не шкодить. І це те, на чому вже спекулюють праві популісти.
5. Повертаючись до RosUkrEnergo-2, виглядає так, що США або не сказали ні “так”, ні “ні”, і Путін вирішив зробити ще більш спокусливу пропозицію. Або ж американці зажадали більшого і росіяни вирішили погодитися і на це. І тут симптоматично, що росіяни вже заявили, що готові також відмовитися від розрахунків за енергоносії в рублях і готові розраховуватися в доларах.
6. Варто тут окремо звернути увагу на те, що доля цієї угоди залежить від Брюсселя (низки столиць ЄС). Ми можемо з великою долею імовірності допустити, що з певними обмеженнями ця угода буде погоджена ЄС.
7. Для нас це не лише поганий сигнал. Це також відкриває можливість торгу. Повторю те, що говорю багато місяців підряд: наша ціль на цих переговорах не показати долю Трампу, а добитися наших вимог. Ще раз їх повторю:
- ми маємо бути в безпековому периметрі ЄС (і ЄС до цього готовий);
- ми не можемо погодитися нейтральний статус (мова не про НАТО, в яке нас ніхто не бере, а про інші можливі воєнно-політичні союзи;
- ми не можемо погодитися на різке зменшення максимальної чисельності ЗСУ;
- ми не можемо погодитися на скорочення нашого ВПК;
- ми повинні мати підписаний план на 5-7 років про постачання нам певної номенклатури озброєння;
- ми не визнаємо анексовані території російськими.
І наостанок про Залужного. В росіян нема свого кандидата на майбутніх виборах в Україні. І їхня ціль – хаотизація нашої політики, а не ставка на того чи іншого кандидата.
Джерело
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.