Удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах призвели до дефіциту палива в деяких регіонах країни. Для компенсації втрат влада РФ почала активно закуповувати його в Білорусі.
З серпня Україна активізувала атаки на російські нафтопереробні заводи, прагнучи скоротити доходи агресора від експорту енергоресурсів, а також обмежити постачання палива для військ РФ. За останні місяці українські дрони атакували щонайменше 15 російських НПЗ.
Обсяг переробки нафти на заводах РФ знизився нижче позначки 5 мільйонів барелів на добу, такі оцінки наводить Bloomberg. Виходячи з об’ємів виробництва, що були до атак, нафтопереробка в Росії впала на 9% або приблизно на 500 тисяч барелів на день.
Це, своєю чергою, поглибило дефіцит палива всередині Росії. У відповідь уряд РФ ввів заборону на експорт дизельного пального для трейдерів до кінця поточного року та повну заборону на експорт бензину продовжив до кінця 2025 року. В останні тижні в декількох російських регіонах було введено нормування палива.
Для покриття внутрішнього дефіциту Росія суттєво збільшила імпорт палива з Білорусі. У вересні експорт бензину з Білорусі залізницею збільшився в чотири рази порівняно з попереднім місяцем. Постачання бензину з білоруських НПЗ на російський ринок зросли до 49 тисяч тонн, що еквівалентно приблизно 14,5 тисячі барелів на добу, зазначило видання Reuters. Постачання дизельного пального у вересні склали близько 33 тисячі тонн.
Що відомо про НПЗ Білорусі
За радянських часів у Білорусі було створено великий нафтохімічний комплекс. Основними підприємствами нафтопереробної галузі Білорусі є Мозирський НПЗ і “Нафтан” (Новополоцький НПЗ). Сукупні потужності підприємств дозволяють переробляти до 22 мільйонів тонн нафти на рік.
У 2023–2024 роках переробка нафти в Білорусі становила приблизно 15 мільйонів тонн щорічно, йдеться у матеріалі Deutsche Welle. До початку війни обсяги постачання до Росії були незначними, оскільки їх рентабельність не могла зрівнятися з експортом до країн ЄС і України. З 2022 року інформація щодо напрямків експорту нафтопродуктів з Білорусі залишається закритою, а покупці – невідомі.
Білоруський енергетичний комплекс фактично вже давно не належить самій Білорусі, зазначив директор Асоціації “Нафта і газ України” Андрій Закревський та додав, що російські компанії є серед акціонерів білоруських НПЗ.
“Там постійно відбувається балансування між інтересами місцевої влади, державних компаній і Росії”, – сказав він у коментарі РБК-Україна, додавши, що удари по трубопроводу “Дружба” вплинули на постачання російської на нафти, яка надходить до Білорусі.
Що виграє Білорусь від постачання пального у РФ
У нинішніх умовах, коли в Росії спостерігається дефіцит палива через українські атаки на нафтопереробні заводи, Білорусь може використовувати цю ситуацію як додаткову можливість для збільшення експорту, але не слід очікувати, що вона переорієнтує весь об’єм свого експорту на ринок Росії.
Виробництво НПЗ розподілене за довгостроковими контрактами, тож різко збільшити постачання до РФ вони не зможуть, пояснив РБК-Україна Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Не можуть росіяни прийти й сказати “нам треба, тому давайте качайте тепер нам”. У них усе довгостроково, тому в цьому може бути обмеження по обсягах”, – додав експерт.
Білорусь не розкриває даних про статистику енергетичної галузі, тому оцінити прибуток від постачання бензину до Росії фактично неможливо. Вигода для Мінська – скоріше ситуативна та політична, ніж реальна фінансова, зазначили співрозмовники.
“Для Білорусі питання постачання нафти – не лише про вигоду, а про безпеку. Країна використовує енергетичну співпрацю як елемент політичної торгівлі у стосунках з Китаєм і США”, – додав Закревський.
Паливна криза у РФ має короткостроковий характер і невдовзі ситуація може вирішитися і без допомоги білоруських НПЗ, зазначив Куюн. Дефіцит пального у Росії виник не тільки через удари по НПЗ, а й через сезонний фактор, пов’язаний зі жнивами, коли попит на пальне значно зростає.
“Їм потрібен місяць, зараз вони там якось протягнуть з дефіцитом, а потім все затухне і всі забудуть про той дефіцит й про ту Білорусь ніхто не буде згадувати”, – додав він.