Де знайти фінансування для сонячних електростанцій у багатоквартирних будинках: досвід об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на Київщині.
Як вдалося переконати власників 250 квартир встановити сонячну станцію, чи рятує вона під час блекаутів та чому ОСББ не варто покладатися на банківські кредити
Шість ліфтів, насоси, освітлення сходових кліток, інтернет – у ЖК “Рівер Хауз” в Українці на Київщині все це функціонує навіть під час тривалих відключень електроенергії. Ще до початку опалювального сезону та блекаутів тут встигли встановити на даху сонячну станцію з системою накопичення енергії, а також генератори – для додаткової підстраховки на випадок тривалої відсутності електрики. Як ОСББ вдалося реалізувати цей проєкт, не збираючи додаткових коштів з мешканців, скільки часу та зусиль на це пішло – Еспресо розповів голова ОСББ Олексій Гаркавий.
Найскладніше – переконати більшість власників квартир
Проблема багатоквартирних будинків полягає в тому, що частина власників не бажає усвідомлювати, що загальнобудинкові мережі та місця загального користування – також їхня відповідальність. Тож коли керівники ОСББ пропонують проєкт термомодернізації чи встановлення джерел альтернативного енергозабезпечення, частина виступає проти і підбурює інших. І для голови ОСББ одне з найскладніших завдань – подолати опір мешканців.
“Коли попередній голова нашого ОСББ пішов у відставку, ми досить довго не могли знайти заміну. Тоді я лише запропонував свою кандидатуру. Відразу почали лунати скептичні коментарі: “А ти що, електрик чи сантехнік? Що ти можеш знати?”. Довелося витримати хвилю недовіри від мешканців, але я розумів, що і чому хочу зробити”, – зазначає голова ОСББ “Рівер Хауз” Олексій Гаркавий.
Олексій Гаркавий на даху багатоповерхівки, фото: Олексій Гаркавий
Його основна діяльність – менеджер бізнес-продуктів “Нової пошти”, тож має досвід управління проєктами, а в ОСББ працює на громадських засадах. Допоміг також досвід презентації своїх ідей та робота з запереченнями. У житловому комплексі 250 квартир, а це означає 250 власників, яких потрібно переконати.
Зізнається: спочатку робота в ОСББ була авантюрою, але вона його захопила.
Те, що будинку необхідне резервне джерело живлення, він усвідомив ще влітку 2024 року. Тоді вимкнули світло, ліфт не працював, вода також зникла.
“Щоб реалізувати проєкт з встановлення СЕС на даху будинку, потрібно було переконати мешканців. На той момент серйозної проблеми з відключеннями не було, тож люди не розуміли, чому недостатньо генератора, боялися, що СЕС пошкодить дах, що на її встановленні можуть розкрасти гроші. Виявилося, що деякі не просто були проти – навіть погрожували ТЦК чи прокуратурою, бо підозрювали в корупції. Але тепер, коли є результат, то деякі з тих, хто погрожував, змінили свою думку – активно включилися в процес і допомагають”.
Втратили цілий рік, намагаючись отримати кредит у банку
Як розповідає Олексій Гаркавий, їхній шлях до енергонезалежності не був легким. І скептицизм частини мешканців був не єдиною перешкодою.
“Ми спочатку пішли хибним шляхом – намагалися отримати кредит у банку. Однак виявилося, що працівники банку не зацікавлені працювати з ОСББ, оскільки це великий ризик. Вони постійно висували нові вимоги, вимагали нові довідки, – зазначає він. – Найбільша проблема – проведення загальних зборів власників, адже багатьох людей немає, хтось за кордоном. Довелося повідомляти листами. Загалом ми витратили 20 тис. грн на листи, які були потрібні банку. Але в результаті у банку знову змінилися умови, і нам відмовили. Загалом ми даремно витратили рік”, – говорить Олексій.
За його словами, за кордоном для управлінських компаній звична практика ремонтувати ліфти чи утеплювати фасади за кредитні кошти, натомість в Україні кредит – це стоп-слово. При цьому як співвласники квартир бояться, що ОСББ “влізе в борги”, так і банки не хочуть працювати з ОСББ, навіть якщо задекларовані спеціальні програми.
“Хоча ставка 7%, разом зі страховкою 9% при інфляції в 15% – це ніщо, можна навіть в банк гроші покласти на депозит і отримувати відсотки. Але отримання кредиту для ОСББ вкрай складне”, – зазначає він.
У результаті ОСББ скористалося програмою “ГрінДім” від Фонду енергоефективності, за якою отримали мільйон гривень гранту. Їм пощастило знайти підрядника, який погодився встановити обладнання без передплати.
“Загалом з грантовою програмою за 4 місяці можна цілком вкластися. Я подав заявку двічі – перший раз відхилили і попросили додаткові документи. З другої спроби заявку погодили і забронювали для нас кошти. Далі потрібно придбати обладнання, виконати монтажні роботи і подати заявку про закриття – надати підтвердження, що все зроблено. Її також прийняли з другої спроби. Тоді рішення чекали 45 днів, але після погодження кошти надійшли буквально за 3 дні”, – розповідає він.
До слова, підрядника ОСББ шукало через тендер на Prozorro, і тоді зголосилося аж 7 претендентів. При цьому місцеві підприємці не хотіли брати участь через ймовірні іміджеві втрати: боялися, що їх потім звинувачуватимуть у “розпилі” коштів.
“Зрештою, я розумію підприємців, які не хочуть бути підрядниками у таких проєктах. Він піде до приватного власника, встановить йому СЕС за готівку, і все. А тут купа документів, звітності, ПДВ. Це складно”, – зазначає Олексій Гаркавий.
Жодної додаткової гривні з мешканців не збирали
Аби отримати грант, потрібно було співфінансування. Проєкт “Рівер Хауз” загалом коштував 1,7 млн грн (сонячні колектори, гібридний інвертор, акумулятори, монтажні роботи). Тобто ще майже 700 тис. грн потрібно було десь знайти. Часто ОСББ для цього збирають додаткові кошти з мешканців – по кілька тисяч гривень з квартири (у деяких випадках – понад 10 тис.), однак тут обійшлися без додаткових зборів.
“На мою думку, благодійні внески – це неправильний шлях, бо хтось здає, хтось ні. Ми вирішили акумулювати кошти з квартплати (у нас це 9 грн за квадратний метр), а також звернулися до місцевої влади. Суттєво скоротили витрати – від деяких послуг відмовилися, провели переговори з постачальниками інших і здешевили їх. Розставити пріоритети – ті ж перила можна фарбувати, а можна і не фарбувати. Так само і з прибудинковою територією, хоч вона у нас досить велика. Газон і нові дерева – це не першочергові витрати, тож їх можна відкласти до кращих часів. Загалом нам вдалося акумулювати трохи більше як 300 тис. грн власних коштів, – зазначає Олексій Гаркавий. – Звичайно, такий підхід також не всім подобається. Якщо у вас навіть під час відключень електроенергії працює ліфт, є вода в кранах, то перше, за що є претензія до голови ОСББ – недоглянута прибудинкова територія. Бо висаджені дерева і пофарбований паркан – це те, що всі бачать. Натомість замінені труби у підвалі не бачить ніхто, тож думають, що ОСББ нічого не робить”.
Саме тому Олексій Гаркавий намагається про кожен крок інформувати співвласників і радитися з ними.
“От зараз ми хочемо взяти участь у програмі “СвітлоДім”, за якою можна отримати фінансування на придбання обладнання для резервного живлення будинку. Я про це повідомив власників і попросив поради, яке обладнання краще придбати. Може, хтось знає перевірених виробників тощо. Так люди залучені до процесу. І точно не зможуть сказати “а нас не повідомляли”. Врешті, виявилося, що такі питання можна обговорювати без сварок у будинковому чаті”, – зазначає Олексій Гаркавий.
За скільки часу СЕС для ОСББ може окупитися
В ОСББ підрахували, що за нормальних умов (якби не було відключень світла) встановлення СЕС на даху будинку окупилося б приблизно за три роки. Зокрема, влітку це дозволило б економити на електриці до 20 тис. грн на місяць.
За умовами грантової програми, ОСББ не може продавати надлишок енергії у мережу, тож тут планували встановити зарядки для електромобілів. Однак складна ситуація в енергетиці цієї зими продемонструвала: така система для багатоквартирного будинку – питання виживання, а не економії. Адже навіть взимку у сонячні дні станція генерує електрику, а коли вмикають світло, система додатково накопичує енергію від мережі.
СЕС на даху в Українці, фото: Олексій Гаркавий
“Це значно дешевше, ніж повністю працювати на генераторах. Наші сусіди зараз на генераторах витрачають 30 – 40 тис. грн на місяць. У нас така сума на генератори передбачена на цілий рік. Їм вмикаємо лише в екстрених випадках, коли електрики немає дуже довго”, – зазначає Олексій Гаркавий.
Нині Олексій Гаркавий охоче ділиться своїм досвідом і розрахунками з іншими ОСББ. Радить не витрачати час на банківські кредити, а шукати інші варіанти фінансування – гранти, державні програми, звертатися до місцевих рад, спонсорів. Крім того, він переконаний, що усю роботу повинні виконувати “спеціально навчені люди”, навіть якщо здається, що самі мешканці можуть зробити це безкоштовно.
“Крім того, треба розуміти, що нині гіперпопит на таку продукцію, тож може виникнути питання, де купити обладнання. Щодо підприємств, які займаються монтажем сонячних станцій, то їх тепер багато. Але питання, наскільки якісно вони виконують роботу і чи мають належні документи – для отримання грантів це важливо. Так, монтаж СЕС – начебто не складно. Принаймні я для свого дому монтував панелі самостійно, але як голова ОСББ вважаю, що усю роботу повинні виконувати фахівці”.