За підсумками травня, зростання споживчих цін у нашій країні знову прискорилося. За інформацією Держстату, у травні інфляція становила 1,3% порівняно з 0,7% у квітні, а річна інфляція (з розрахунку травень 2025-го до травня 2024-го) досягла 15,9%. Для порівняння, у квітні цей показник був 15,1%. Таким чином, рівень інфляції зріс до максимуму з квітня 2023 року, коли він становив 17,9%. Такі рекорди зростання цін погано поєднуються з прогнозами експертів і цифрами, закладеними до бюджету країни та розрахунків бізнесу. За нещодавно уточненим прогнозом НБУ, 2025 року річна інфляція має становити 8,7%, згідно з закладеними в бюджеті-2025 показниками — 9,5%, а за оцінками Міжнародного валютного фонду — 9%.
Продукти харчування
Левова частка в зростанні інфляції, як і раніше, припадає на підвищення цін на продовольство. За рік середні ціни на продукти харчування в Україні порівняно з травнем минулого року зросли на 22,1%. Найбільше подорожчали яйця — на 86%. Овочі зросли в ціні на 35,7%, соняшникова олія — на 35,4, фрукти — на 33,5, вершкове масло — на 28,5%. Хліб подорожчав на 22,3%, молоко — на 20,9, безалкогольні напої — на 19,7, кисломолочний сир — на 18%. Ціни на м’ясо та м’ясопродукти підвищилися на 18,2%, на рибу та продукти з риби — на 13,3, на макаронні вироби — на 13, на цукор — на 12,4%.
Травневе прискорення інфляції в НБУ пояснили «стрімким подорожчанням сирих харчових продуктів унаслідок несприятливих погодних умов нинішньої весни та активного експорту продовольства».
За інформацією Держстату, безпосередньо в травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,8%. Найбільше подорожчали фрукти (на 17,6% у травні та на 39,1% з початку року). Значно підвищилися ціни на свинину, сало, м’ясо птиці, яловичину, рибу та рибні продукти, хліб, овочі, макаронні вироби, цукор. Незначно, але знизилися ціни на олію, молоко та рис.
При цьому темпи збільшення вартості непродовольчих товарів майже не змінилися (3,8% рік до року). А зростання вартості послуг залишилося на високому, але стабільно високому рівні (14,6% за рік). Щоправда, порівняно з квітнем швидше підвищувалася вартість послуг ресторанів і готелів, амбулаторних послуг. Зате сповільнилося зростання цін на транспортні, страхові та фінансові послуги, а також послуги з відпочинку та культури. Очікувано сповільнилося в травні порівняно з квітнем підвищення цін на паливо, враховуючи здешевлення імпорту, надлишок у травні дизпалива та газу на внутрішньому ринку й конкуренцію між мережами АЗС у бензиновому сегменті.
Чому дорожчають продукти
Аналізуючи статистику зростання цін, мимоволі доходиш висновку, що наші громадяни витрачають дедалі більше грошей саме на продовольство. І в більшості випадків це пояснюється не бажанням задовольнити свої вишукані кулінарні смаки, а банальним низьким рівнем життя людей.
В Україні ціни на продукти харчування вже давно наближаються до цін Європейського Союзу, а іноді й перевищують їх. При цьому українські родини витрачають на їжу значно більшу частку свого сімейного бюджету, ніж родини в ЄС. Зокрема, НБУ недавно визнав, що продуктовий кошик українця за окремими позиціями уже дорожчий, ніж у Польщі. При цьому в Україні середня родина витрачає на харчування близько 40% своїх доходів, тоді як у Польщі — лише від 12 до 18%. За нинішніх тенденцій зростання цін у різних секторах це співвідношення в Україні з часом тільки погіршується.
Ціни на продукти харчування в Україні і надалі підвищуються, причому, як ми всі бачимо, вражаючими темпами. Звичайно, їхнє зростання пояснюється низкою економічних чинників, тісно пов’язаних із традиціями вітчизняного чиновницького управління сільським господарством. По-перше, країни ЄС свідомо встановлюють на продукти харчування нижчий податок на додану вартість (ПДВ) для здешевлення продовольства для населення. У Євросоюзі цей податок становить лише 4–5%, тоді як в Україні ПДВ на всі товари 20%, і ніхто жодних знижок для продовольства робити навіть не думає.
По-друге, у ЄС до 70% доходів фермерів формують державні дотації, що робить продукти дешевшими для громадян конкретної країни. Фінансова підтримка українських аграріїв у найкращому разі має формальний характер, вона максимально забюрократизована, і для такої підтримки не вистачає ресурсів. Усі ці давно наявні проблеми вітчизняних аграріїв і цін на найнеобхідніше продовольство різко загострилися у воєнний період.
Чинник війни
Інфляція стала особливо жорстко відчуватися українцями після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зростання цін на продукти, енергоносії та послуги вплинуло на повсякденне життя, змусивши українців швидко, а іноді й болісно, адаптуватися до сформованих економічних умов воєнного часу.
Через порушення ланцюжків поставок, подорожчання енергоносіїв, скорочення пропозиції товарів і ослаблення гривні інфляція в перші місяці повномасштабної війни вийшла з-під контролю. Зростання цін було стрімким, особливо в перший рік вторгнення. Інфляція в Україні досягла піку 2022 року на рівні понад 26%, що призвело до знецінення доходів населення, особливо пенсіонерів і бюджетників. 2023-го ситуація частково стабілізувалася, але вже 2024-го темпи зростання цін знову прискорилися, і наразі казати про їхню стабілізацію рано. Нагадаємо, за підсумками 2024 року рівень інфляції в Україні становив 12%. Очікувалося її подальше зниження, однак нинішній рівень у 15,9% змушує задуматися.
Українці вимушені заощаджувати на непродуктових витратах (відпочинку, одязі, розвагах), а також переходити на дешевші аналоги товарів. Однак на їжі заощаджувати найважче, тому війна також прямо впливає на випереджальні темпи подорожчання продуктів харчування. 2022 року сирі продукти подорожчали на 41,6%, зокрема, фрукти — на 39,3%, овочі — на 25,3%. 2023 року ціни на продукти харчування зросли ще на 31,5%. Через дефіцит української аграрної продукції на ринках стали з’являтися імпортні продукти, що додатково впливало на ціни у бік їхнього зростання.
Прогнози на другу половину року
Зрозуміло, висока інфляція в Україні — це не тільки наслідок війни або непродуманої аграрної політики. На зростання цін впливає ціла низка об’єктивних і суб’єктивних чинників: макроекономічних, фінансових, торговельних, комунальних, адміністративних і навіть психологічних, дипломатичних і культурних. Про це багато хто вже забув, але однією з вагомих причин помітного зростання річної інфляції нинішнього травня стало підвищення вартості електроенергії в річному обчисленні (на 63,6%).
Річ у тім, що тарифи були адміністративно різко підвищені в червні 2024 року. Отже, результати інфляції в травні 2025-го розраховувалися на низькій базі порівняння травня 2024 року. У червні, відповідно, очікується зворотний ефект і загальний річний показник інфляції прогнозовано зменшиться. Планів збільшити тарифи на електроенергію поки що немає, а ціни на газ і залежні від нього опалення та гарячу воду — нині під законодавчим мораторієм.
У Нацбанку все ще сповнені оптимізму й не відмовляються від прогнозу зменшення інфляції до 8,7% під кінець року. Там вважають, що на травень припав річний пік інфляції, і вище вона вже не має піднятися. Сезонність також зіграє свою роль. В Україні традиційно літо — це місяці зниження інфляції, а іноді й дефляції. У НБУ кажуть про подальше сповільнення цін на широкий спектр товарів і послуг.
На думку банківського регулятора, інфляцію стримуватимуть краще, ніж рік тому, ситуація в енергетиці, здешевлення нафти, монетарна політика НБУ та новий урожай. Хоча про те, наскільки він буде високим, казати ще рано. Що нас очікує в жовтні чи листопаді цього року, сьогодні не знає ніхто.