Світові ціни на нафту стрімко зросли після обміну ракетними ударами між Ізраїлем та Іраном, що викликало занепокоєння щодо можливого порушення постачання енергоносіїв із регіону Перської затоки. Зростання вартості пального може мати негативні наслідки для України, оскільки воно впливає на собівартість товарів і послуг, посилює інфляцію та водночас збільшує нафтові прибутки Росії, яка продовжує війну проти України.
За даними агентства Reuters, ф’ючерси на нафту марки Brent у п’ятницю подорожчали на 7,02% — до 74,23 долара за барель, досягнувши протягом сесії внутрішньоденного максимуму в 78,50 долара — найвищого рівня з кінця січня. Упродовж тижня Brent зросла на 12,5%.
Нафта West Texas Intermediate (WTI) також суттєво подорожчала — до 72,98 долара за барель (+7,62%), з піковим рівнем у 77,62 долара під час торгів. Загалом, за тиждень WTI зросла на 13%. Обидва показники стали найвищими з 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну спричинило цінову турбулентність на енергетичних ринках.
Аналітики попереджають, що подальша ескалація конфлікту може дестабілізувати експорт нафти з регіону, де розташована Ормузька протока — стратегічно важливий морський шлях, через який щодоби проходить близько 20% світового споживання нафти (18–19 млн барелів).
“Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак та Іран повністю залежать від одного вузького проходу для експорту”, — йдеться в аналітичній записці банку Rabobank.
Коментар ZN.UA Підвищення цін на нафту через війну Ізраїлю з Іраном може негативно вплинути на Україну, оскільки це збільшить витрати на імпортне пальне, що призведе до подорожчання транспортних і виробничих витрат та посилить інфляцію. Вищі ціни на нафту також зміцнюють економіку Росії, ключового експортера нафти, дозволяючи їй фінансувати війну проти України. Крім того, геополітична нестабільність може порушити ланцюги постачання, створюючи додаткові економічні ризики для України, яка вже страждає від війни. Водночас вплив на Україну може бути незначним, якщо ціни на нафту зростуть лише на короткий період, як це нерідко буває після геополітичних конфліктів. Зокрема, можлива стабілізація цін за умови, що іранська нафтова інфраструктура не постраждає.
Національна іранська компанія з переробки та розподілу нафти повідомила, що енергетична інфраструктура Ірану нібито не зазнала ушкоджень, а нафтопереробні заводи та сховища працюють у штатному режимі. За оцінками, Іран, член ОПЕК, видобуває близько 3,3 млн барелів на добу й експортує понад 2 млн барелів щодня.
Водночас експерти не виключають, що наступні удари можуть бути спрямовані саме на енергетичні об’єкти. “Це підвищує ймовірність сценарію “енергія за енергію”, коли атака на нафтову інфраструктуру однієї сторони провокує удар у відповідь”, — пояснив Бен Гофф, керівник досліджень сировинних товарів у Societe Generale.
Аналітики JP Morgan вважають, що Іран ризикує більше за інших, якщо намагатиметься блокувати Ормузьку протоку. Такий крок може завдати шкоди власній економіці, що критично залежить від морського експорту, і ускладнити відносини з Китаєм — головним покупцем іранської нафти.
Нагадаємо, Європейський Союз та Велика Британія продовжують просувати ініціативу щодо зниження граничної ціни на російську нафту — з 60 до 45 доларів за барель. Це обмеження входить до 18-го пакету санкцій ЄС, спрямованого на зменшення доходів Росії від продажу енергоносіїв, які вона використовує для фінансування війни проти України.
Окрім того, у коментарі для ZN.UA директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос також говорив, що війна між Ізраїлем та Іраном негативно вплине на Україну через зростання цін на зброю та нафту.