Вартість експорту російської сирої нафти впала до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення. Поєднання 14-тижневого падіння цін, жорстких санкцій США проти «Роснєфті» та «Лукойлу», а також успішних ударів українських дронів по терміналах призвело до критичного скорочення нафтових доходів Кремля.
На початку 2026 року нафтова галузь Росії опинилася в глибокому піке: обсяги морських перевезень сирої нафти різко скоротилися, а ціна головного експортного сорту Urals впала нижче психологічної позначки у $35 за барель. Згідно з даними відстеження суден, протягом чотирьох тижнів до 4 січня Росія відвантажувала в середньому 3.43 млн барелів на день, що на 440 тисяч барелів менше, ніж у попередній період. Сукупна вартість цих вантажів впала до мінімуму за останні чотири роки, повідомляє агентство Bloomberg.
Санкції та «ефект доміно» для Urals
Ключовим фактором обвалу стали санкції США, запроваджені у жовтні 2025 року проти найбільших експортерів — компаній «Роснєфть» та «Лукойл». Це призвело до того, що дисконт на російську нафту відносно світового еталона Brent став аномальним:
- Urals (Балтика та Чорне море): ціна впала нижче $35, втративши 60% вартості з жовтня.
- ESPO (Тихий океан): подешевшала на 25%, незважаючи на стабільний попит з боку Китаю.
- Порівняння: водночас світовий маркер North Sea Dated втратив лише 10%, що підкреслює ізольованість та токсичність саме російського ресурсу.
Українські дрони змінюють логістику Чорного моря
Окрім економічного тиску, Росія стикається з фізичними перешкодами. Безперервні атаки українських морських дронів та БпЛА на нафтову інфраструктуру — НПЗ, порти та танкери — змусили агресора переглядати маршрути. Зокрема, танкери, що прямують до Новоросійська, тепер змушені обирати довший і дорожчий південний маршрут вздовж узбережжя Туреччини, аби уникнути ураження.
Тіньовий флот та «загублені» танкери
Щоб обійти обмеження, Росія все частіше вдається до махінацій. У районі архіпелагу Ріау (неподалік Сінгапуру) десятки суден зникають із радарів для таємної перевалки нафти з борту на борт. З листопада зафіксовано близько 40 таких операцій, де російську нафту змішують або маскують під іранську чи іншу сировину.
Попри ці зусилля, доходи бюджету РФ стрімко тануть. Якщо в середині грудня експорт приносив Кремлю близько $960 млн на тиждень, то в перший тиждень січня ця цифра впала до $835 млн. Для Путіна це стає серйозним викликом, оскільки нафтогазові доходи забезпечують майже чверть федерального бюджету, з якого фінансується війна.
На відміну від України, РФ для ведення війни повинна розраховувати лише на власні ресурси. А ці ресурси за майже чотири роки повномасштабної війни катастрофічно скоротилися, що ставить під сумнів здатність Росії роками вести війну на виснаження. Чому це так, у статті “Виснажена скарбниця війни: економіка Росії після чотирьох років українського спротиву та західних санкцій” розповідав Володимир Власюк.