Чому переселенці не можуть скористатися держпідтримкою щодо житла

Приблизно 4,5 млн переміщених осіб в Україні потребують житла. І хоча діє низка програм допомоги для ВПО, що охоплюють як грошові виплати і, власне, забезпечення житлом, однак, за словами експертів, їхня ефективність залишається обмеженою

Про це у коментарі для Еспресо розповів юрист і правозахисник Громадської організації “Донбас SOS” Михайло Фоменко.

“Є кілька видів грошової підтримки. Це може бути допомога на проживання у розмірі 2-3 тисяч гривень на одну людину. Для пільгових категорій населення виплати прив’язані до розміру пенсії чи середнього доходу в сім’ї. Загалом вони не перевищують 9 344 гривні на місяць, тобто чотири прожиткові мінімуми”, –  пояснює експерт.

Крім того, існує програма компенсації вартості оренди житла. Але вона не є популярною. 

“Причина проста – власники квартир не хочуть укладати офіційні договори й фіксувати, що вони здають житло. Відповідно, люди, які могли б претендувати на цю допомогу, фактично її не отримують. Головний інструмент, як розв’язати проблему з житлом для ВПО – житловий фонд для тимчасового проживання. Люди стають у чергу, отримують бали залежно від складу сім’ї та наявності пільговиків. Таке житло надається безплатно, лише з оплатою комунальних послуг. Але головна проблема – його катастрофічна не вистачає. Наприклад, у Києві до 2024 року взагалі не було жодного тимчасового житла для ВПО. А сьогодні, станом на вересень 2025 року, на обліку перебуває понад 2 000 сімей, що потребують тимчасового житла. Забезпечено, лише близько 115”, – розповів Фоменко.

Кредитні програми: хто може скористатися

Кредитні програми, каже він, працюють, однак також далеко не для всіх. 

“Наприклад, у 2021 році була запроваджена державна програма під 3% для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів АТО. Фактично забезпечили житлом лише кілька сотень людей. Нині вона працює лише коштом повернення коштів попередніх позичальників, а нових кредитів видають одиниці. Половина всіх учасників зареєструвалися на цю програму з Києва. Було декілька тисяч, а забезпечили житлом десь сотню. Тобто видали 100 кредитів. Нові кредити видають дуже повільно, десь по декілька на рік”, – каже юрист. 

Він згадав також програму “ЄОселя”. Там кредити видаються під ринкові відсотки, а держава компенсує їх частину. Але потрібен перший внесок, офіційні доходи, додаткові витрати, що стає серйозним бар’єром для тих, хто потребує житла.

“Міжнародні партнери також запускають подібні програми. Наприклад, за підтримки німецького банку KfW. Там умови схожі – 3% річних, мінімальний внесок 6%. Але навіть серед відібраних учасників близько 80% відмовляються брати кредит. Кредит досить дороге задоволення. Причина та сама, потрібні гроші, які не всі мають, офіційний дохід тощо” – пояснює Михайло Фоменко.

Чому житлова проблема залишається невирішеною

“Треба розуміти, кредитні програми – це історія лише для платоспроможних людей. А насправді велику частину ВПО складають пенсіонери чи малозабезпечені сім’ї. Вони фізично не зможуть скористатися цими можливостями.

Тому державна політика має бути більш комплексною. Десь треба давати кредити, десь безкоштовне житло, десь субсидії. Поки що ж житловий фонд не відповідає кількості переселенців, і забезпечити всіх у короткі строки просто неможливо”, наголосив  юрист ГО “Донбас SOS”.

• Як ми писали раніше, нардеп Мазурашу пропонує звільняти від мобілізації тих, хто поселив у себе ВПО

Джерело