Агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визнає, що існує значний розрив між розшуканими та арештованими активами. І важко заперечити, коли частка розшуканого АРМА майна, яке в подальшому було арештоване, становить лише 2%. Про це повідомляє Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine, у статті “Рік реформи АРМА. Розшукали активів на мільярди, але арештували лише 2%”.
Автор наголошує, що у звіті АРМА, зокрема, зазначається, що дані про розшукані активи, які готує АРМА, не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
“Окремо Агентство зазначає, що частина запитів про розшук майна надходить у справах, де взагалі не передбачається конфіскація або можливість спеціальної конфіскації. А інформація про розшукані активи використовується стороною обвинувачення в межах статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює виключно правила збору доказів”, — пояснює автор.
Інакше кажучи, АРМА часто виконує функцію сервісу довідок про майно для правоохоронних органів.
Крім того, у 2025 році АРМА надіслало 639 міжнародних запитів проти 383 у 2024 році (+66%).
“Вражаючі цифри, але виникає питання щодо якості кожного запиту та загальної результативності міжнародної діяльності інституції. Так, АРМА у звіті деталізує, що за кордоном виявлено 366 одиниць нерухомості, 88 транспортних засобів, 5,9 млн дол., корпоративні права на 924,86 млн грн в еквіваленті. Але скільки з цього було арештовано та які з цих рішень визнано іноземними компетентними органами — залишається невідомим”, — зазначає автор.
Звісно, для оцінки ситуації у сфері повернення активів (а в Агентства є такі повноваження) бракує інформації про арешт відповідних активів за кордоном.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.