Чи почалась у Росії паливна криза на внутрішньому ринку
Раніше у Російській Федерації заборонили експорт бензину, а наразі у кількох регіонах мешканці скаржаться на повну відсутність пального й велетенські черги до АЗС
Еспресо проаналізувало, у чому причина проблем з наявністю пального у деяких регіонах РФ та наскільки серйозна криза на внутрішньому ринку Росії.
Заборона на експорт бензину – перша ластівка біди
Попри те, що обстріли російських нафтопереробних заводів Україною – не нова історія, а різні експерти та видання неодноразово повідомляли про потенційний крах “бензоколонки” РФ, чи не фактичним визнанням проблеми стала заборона на експорт бензину, яку ввели ще 28 липня.
Як аналізують у Reuters, зробили це, аби запобігти дефіциту в період пікового попиту через літні подорожі та збір зерна. Проте представники російського уряду, які поспілкувалися з журналістами на умовах анонімності, зазначили, що такі екстрені міри ніяким чином не призведуть до наповнення внутрішнього ринку. Йдеться, швидше, про підготовку до пікового періоду споживання та спосіб знизити ажіотаж серед покупців пального.
Черги до АЗС у РФ, фото: Скриншоти з російських відео/колаж ТСН
При тому, тоді і ринкові трейдери пояснювали, що ніякого ефекту від таких дій російського уряду не буде, адже експорт продовжуватимуть в межах міжурядових угод, зокрема у країни Середньої Азії.
Інша ж суттєва причина здорожчання та дефіциту пального, яку назвали джерела агенції – локальні АЗС просто не наготували запасів А-95 через здорожчання кредитів у Росії, що також відбулось цьогоріч саме у зимово-весняні сезони.
“Проблема ускладнюється логістичними перешкодами, низькими внутрішніми запасами та ремонтними роботами на нафтопереробних заводах”, – пояснили ринкові трейдери у коментарі виданню.
Спершу заборона на експорт мала б завершитись наприкінці серпня, однак, враховуючи, що її продовжили до середини вересня щонайменше, бажаних результатів такі дії не принесли.
Українські пташки долітають – проблема загострюється
Лише з початку серпня цьогоріч Україна, відповідаючи за обстріли мирних міст, завдала ударів по ряду нафтопереробних заводів, включаючи Новокуйбишевськ, Сизрань, Рязань і Волгоград.
Окрім того, внаслідок попадань по трубопроводу “Дружба” та помповій станції “Унеча” в Брянській області, що є ключовим маршрутом для постачання нафти до Усть-Луги, ще більше обмежились експортні потужності Росії.
За даними того ж Reuters, нещодавні удари України по щонайменше 10 НПЗ призвело до виведення з ладу близько 17% нафтопереробних потужностей РФ (1,1 млн барелів на добу), а за деякими джерелами – 21%.
Ба більше, проблему вже пошкоджених підприємств не вдасться вирішити швидко – ремонти займуть тижні. І усе це в час пікового туристичного сезону збору урожаю, коли розхід пального збільшений. І не слід забувати, що українські структури, причетні до ударів по НПЗ, не чекатимуть, коли РФ відновить основні потужності.
Також на руку Кремля не зіграє і той факт, що скорочення постачання на внутрішній та зовнішній ринки припало на сезон, коли у світі заведено переводити нафтопереробні заводи у стан підготовки до зимового періоду, що також впливає негативно впливає на об’єм виготовленого пального.
А тим часом проблеми з наявністю пального А-95 дісталися вже не лише окупованих територій, Забайкалля та інших “крайніх” територій РФ. Обурені водії публікують відео про подібну ситуацію і у Підмосков’ї, що зовсім поруч зі столицею країни.
“Росія може відновитися, якщо Україна припинить обстріли”, – що про ситуацію каже експерт
Наявність проблеми, а також усю її серйозність у коментарі для Еспресо підтвердив і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Перш за все, він зазначив, що дефіцит стосується лише бензину типу А-95. Натомість з дизпаливом ситуація зовсім інша – приблизна кількість виробленої “солярки” у РФ становить близько 82 барелів на рік, а споживання – 41-42 барелів. І хоча ці цифри приблизні, стверджувати можна точно – спостерігається потужний профіцит, а відтак величезні обсяги йдуть на експорт, “годуючи” бюджет Росії.
Окрім вже згаданих сезонних причин та масштабних руйнувань НПЗ, експерт назвав і третій фактор, який не менше попередніх вплинув на дефіцит пального у РФ. Мовиться про державне регулювання цін на бензин та дизель вроздріб.
“Це означає, що російська держава встановлює граничні ціни на пальне на АЗС і покриває різницю між біржовою ціною пального і ціною, яку платить на заправках звичайний споживач. На це йдуть величезні кошти, а в бюджеті РФ вже сьогодні доволі серйозні дірки. Там вже сьогодні дефіцит складає близько 6 трильйонів рублів, які немає чим перекривати”, – стверджує Володимир Омельченко.
Пошкоджений російський НПЗ, фото: Російські ЗМІ
Саме це, за словами фахівця, породжує проблему, при якій нафтовим компаніям просто невигідно займатися роздрібною торгівлею у багатьох регіонах країни.
Також директор енергетичних програм Центру Разумкова додав, що у багатьох регіонах ситуація насправді далека від критичної. Однак є і такі, як от Хабаровський край, Бурятія, Читинська область, де проблема набагато серйозніша. Мовиться здебільшого про південь та схід Росії.
“Так, проблеми є, але наразі про тотальну катастрофу не йдеться. Росія зможе відновитися, якщо Україна припинить обстріли НПЗ”, – каже експерт.
На його думку, аби занурити Росії у серйозну паливну кризу, знадобиться продовжувати щоденно такі атаки щонайменше три-шість місяців. Причиною цього є добре розвинена паливна індустрія, яка налічує близько 34 великих та 140 середніх й маленьких НПЗ, а ще 50 тис. км магістральних нафтопроводів.
“Тобто ми бачимо, наскільки колосальна ця система нафтопродуктозабезпечення і зруйнувати її чи заподіювати критичну шкоду дуже-дуже важко”, – резюмував експерт.