Українців у Франції поступово переводять із режиму допомоги в режим інтеграції
До офіційного завершення режиму тимчасового захисту для українців у країнах Європейського Союзу залишився приблизно рік (діє до 4 березня 2027 року). Проте політичні та адміністративні рішення в країнах ЄС свідчать про те, що підготовка до цього етапу вже розпочалася.
Фактично Європа переходить від моделі екстреної гуманітарної підтримки до моделі економічної інтеграції українців.
Одним із прикладів цієї трансформації є Франція.
Франція: від системи прийому до системи самостійності
Після початку повномасштабної війни Франція відкрила спеціалізовані центри для прийому українців. У Парижі функціонував головний табір, де біженців реєстрували, допомагали оформити тимчасовий захист і розподіляли житло.
Однак сьогодні ця система фактично закривається.
Центр прийому в Парижі припинив свою діяльність, і тепер отримати тимчасовий захист у Франції стало значно складніше. Нові заявники можуть оформити статус лише за умови, що вже мають житло — у друзів, родичів або орендовану квартиру.
Отже, етап державного розселення, який був ключовим у перші роки війни, практично зник.
Завершення програм житла
Ще однією зміною є гуманітарні програми проживання.
У перші роки війни значна частина українців проживала в житлі, яке фінансували асоціації за рахунок державних програм. Але французький уряд вже визначив дату завершення цього механізму — 30 червня 2026 року.
Після цього фінансування таких програм буде припинено.
Для багатьох українських сімей це означає необхідність терміново знайти власне житло або перейти на ринок оренди.
Бюджет і скорочення допомоги
Зміни також відображені в новому бюджеті Франції.
У ньому передбачено близько 313 мільйонів євро на виплати допомоги, аналогічної тій, що отримують шукачі притулку. Це приблизно на 12% менше, ніж роком раніше.
Формально українці все ще можуть отримувати допомогу, яку адмініструє французький офіс міграції та інтеграції. Проте на практиці багато заявників стикаються з бюрократичними труднощами: розгляд досьє затягується, вимагаються додаткові документи, а процес поновлення виплат може тривати місяцями.
У політичних дискусіях також з’явилася ідея адміністративного збору — близько 100 євро за продовження тимчасового захисту.
Скільки українців у Франції
За даними французького Міністерства внутрішніх справ, дозволи на проживання в рамках тимчасового захисту отримали майже 119 тисяч дорослих українців.
Це значно менше, ніж у Німеччині або країнах Центральної та Східної Європи.
Проте навіть у Франції вже помітна нова тенденція: частина українців починає переходити з тимчасового захисту на інші типи дозволів на проживання, насамперед робочі.
Нова логіка інтеграції
Представники гуманітарних організацій у Франції прямо говорять про зміну політики.
За словами президентки асоціації Enfants de l’Ukraine Тетяни Дегае, французька влада очікує, що українці поступово стануть економічно самостійними: працюватимуть, орендуватимуть житло і сплачуватимуть податки.
Фактично українців більше не розглядають як окрему гуманітарну категорію, їх інтегрують у загальну систему імміграції.
Що говорить Європейська комісія
Подібну логіку підтверджують і заяви Європейської комісії.
Комісарка ЄС із внутрішніх справ Ylva Johansson підкреслює: режим тимчасового захисту не може діяти безкінечно.
Сьогодні ним користуються близько 4,7 мільйона українців у Європі.
А майбутня політика передбачає різні сценарії для різних категорій людей.
Хто зможе залишитися у Європі
Найбільше шансів залишитися мають українці, які:
- працюють;
- мають стабільний дохід;
- інтегрувалися у місцеву економіку.
У багатьох країнах ЄС також обговорюють зниження вимог до рівня зарплати, необхідного для отримання робочого дозволу. Це може спростити перехід із тимчасового захисту до звичайного дозволу на проживання.
Що буде з найуразливішими людьми
Для тих, хто не може працювати — людей похилого віку, осіб з інвалідністю або одиноких батьків — у Європі розглядають інші варіанти.
У Франції вже обговорюють можливість надання доступу до пенсійних виплат, допомоги по інвалідності та інших соціальних програм.
Ще один можливий механізм — субсидіарний захист, який дозволяє людям залишатися у країні довгостроково.
Після війни: різні сценарії для різних українців
Таким чином, Європа поступово формує нову модель.
Частина українців інтегрується у європейські економіки та отримує класичні міграційні статуси.
Інша частина залишиться у системі міжнародного захисту.
А режим тимчасового захисту, який став екстреною відповіддю Європи на російське вторгнення, поступово трансформується у більш довгострокову міграційну політику.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Альбіна Чеперис, українська журналістка та комунікаційниця у Франції
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.