Це знову не остаточний документ: економіст Пендзин щодо підписаної угоди про копалини
Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, вважає, що підписана угода про корисні копалини не несе за собою ніяких негативних наслідків для України, окрім відсутності гарантій безпеки та чітко встановленого часу дії інвестиційного фонду
“Це знову не остаточна угода, я б сказав, що знову – чергове етапне. За цією угодою ще має бути, як мінімум, дві угоди, які будуть чітко визначати умови існування інвестиційного фонду, порядок прийняття рішень і так далі. Тобто ця угода трошечки конкретизує протокол намірів, що підписала віцепрем’єрка Юлія Свириденко, але не дає відповідей на багато запитань. Менш з тим, маємо підписану угоду: є позитиви, а є і непорозуміння. Перший позитив – виходячи з тексту угоди, ніхто не визнав борг, мова йде про майбутні інвестиції”, – прокоментував Олег Пендзин.
За його словами, наступний позитивний момент – доходи з цього фонду для української сторони зараховуються рентні платежі майбутніх ліцензій та видобутків. Тобто все те, що сьогодні працює і дає рентні надходження до держбюджету, не враховано.
“Відверто скажу, що мені не сподобалося. Прозоро написано, як Україна має наповнювати свою частину фонду, – гроші від рентних платежів надходять на спецфонд, з якого 50% йде до цього фонду. А як американці будуть наповнювати свою частку? Адже фонд – 50 на 50. В угоді є згадка – у випадку додаткових воєнно-технічних надходжень від США, це буде зараховуватися у фонд. Звідки ці надходження знайдуться? На сьогодні у бюджеті США немає навіть згадки про Україну та кошти, які теоретично можуть бути їй направлені. Відповідно, щоб цей фонд у повному обсязі працював, американська сторона має солідарно наповнювати свою частину. Але поки що не зрозуміло джерело цього наповнення”, – зауважив економіст.
На його думку, поки що цю підписану угоду треба сприймати як наступний крок. Це не остаточний варіант, який, можливо, потрібний був президенту США, щоб на 100 днів показати американським виборцям результат своїх зусиль. І що тих $350 млрд, яких нібито колись Україні хтось давав, буде повернуто, і навіть більше. Але це скоріше піар-хід, бо поки не зрозуміло, звідки візьмуться ці умовні $350 млрд.
“Нагадаю, що основним каменем спотикання, через який не були підписані попередні угоди, – гарантії безпеки. І в цьому документі їх нема. Тому ця угода – якийсь презентаційний економічний документ, який, на мій погляд, у нинішніх економічних на воєнних умовах не може бути реалізований, бо жоден інвестор не зайде, поки в країні триватиме активна фаза бойових дій. Ця підписана угода не несе за собою ніяких негативних наслідків для України, окрім відсутності гарантій безпеки та чітко встановленого часу дії цього фонду. Я так розумію, що ці всі речі мають бути прописані у наступних документах, що мають ще підписуватися. Подивимося, що буде написано у наступних документах”, – резюмував Пендзин.
- 30 квітня премʼєр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що уряд прийняв необхідні рішення для підписання угоди зі Сполученими Штатами щодо створення Інвестиційного фонду відбудови