CBAM виглядає як знущання з українських виробників під час війни
Європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який має запрацювати з 1 січня 2026 року, може стати серйозною перешкодою для українських експортерів. Насамперед, це стосується важкої промисловості.
“Це механізм вуглецевого коригування на кордоні,по факту. Тобто, коли є український експортер, експортер цементу, заліза, сталі, алюмінію… в європейські країни. Йому доведеться пройти певний етап перевірки, наскільки там його продукція була вироблена з використанням чистих технологій”, – пояснила вона.
За словами Верещинської, особливо складною ситуація буде для підприємств металургії, які через війну або зазнали значних втрат, або взагалі опинилися в окупації.
“Для них питання декарбонізації взагалі не стояло. Для них стояло питання виживання. Тому я розумію, чому так багато українських виробників дуже насторожені з приводу цього механізму, який,направду, в Європі комунікується як механізм для контролю викидів, насправді. Але для українських виробників це, звісно, виглядає трішки як знущання”, – наголосила експертка.
Водночас, як зазначає Верещинська, у законодавстві ЄС про CBAM передбачена можливість відстрочки для окремих країн.
“На нашу радість, насправді, в європейському регулюванні про CBAM є моменти про його відстрочення. Ми також розуміємо, що це ж не можна просто прийти, сказати, будь ласка, дайте нам відстрочку. Ти маєш виконати певний перелік умов, які насправді дуже хороші для України, тому що вони якраз про покращення законодавства, про створення системи торгівлі викидами всередині”, – зазначила вона.
На її думку, шанс на відтермінування є, але для цього Україні потрібно посилити внутрішню кліматичну політику.
“У нас мало часу, і по факту ця відстрочка – це єдине, що може нам дуже сильно допомогти”, – підкреслила Верещинська.