Україна продовжує вести переговори з ЄС щодо можливого пом’якшення впливу CBAM на вітчизняних виробників. Незважаючи на відмову Єврокомісії надати відстрочку або спеціальний режим, українська сторона намагається довести масштаб економічних наслідків для країни в умовах війни. Основна проблема полягає у позиції Європейської комісії, тоді як у Європарламенті дедалі частіше звучать заклики переглянути підхід до України.
Як зазначається у матеріалі, Україна неодноразово зверталася до Єврокомісії з проханням застосувати до української продукції виняток із дії CBAM на підставі форс-мажорних обставин – через руйнування енергетичної та промислової інфраструктури, логістичні труднощі та економічні втрати внаслідок повномасштабної війни. Проте ЄК не підтримала надання Україні тимчасового звільнення від дії механізму.
Автори публікації зазначають, що Єврокомісія припустилася двох основних помилок під час оцінки впливу CBAM на Україну: перша – використання так званих default values, тобто дефолтних показників викидів CO₂, замість реальних даних українських виробників.
Друга – значно занижена оцінка впливу CBAM на українську економіку. У Єврокомісії прогнозували, що ефект для ВВП України становитиме лише мінус 0,01% до 2035 року. Натомість, за оцінками GMK Center, лише через зменшення металургійного експорту падіння ВВП України до 2030 року може досягти 2,1%.
Наслідки вже стали відчутними для галузі: частина європейських покупців почала відмовлятися від співпраці з українськими металургами після впровадження CBAM.
Лише у першому кварталі 2026 року українські металурги втратили понад 1,1 млн тонн експортних замовлень із ЄС. У зв’язку з цим “АрселорМіттал Кривий Ріг” скоротив виробничі потужності – зупинено ливарно-механічний завод, цех блюмінгу та 3,4 тис. робочих місць.
Читайте також: В “АрселорМіттал Кривий Ріг” заявили про кризу в металургії через СВАМ, війну та втрату ринків
За прогнозами GMK Center, до 2030 року фінансове навантаження на металургійну галузь через CBAM зросте з 12% до 26%.
При цьому експорт довгого прокату та квадратної заготовки може повністю зупинитися, експорт чавуну скоротиться на 75%, а плоского прокату – на 30%.
Загальні втрати металургійного експорту складуть 1,75 млрд доларів, а сукупні платежі за CBAM у 2026-2030 роках – 1,2 млрд євро.
У GMK Center підкреслюють: проблема втрати ринків та довгострокового впливу CBAM на українську металургію має бути вирішена, а Україна повинна наполягати на необхідності відтермінування дії CBAM для українських експортерів щонайменше на три роки.
“Через повномасштабне вторгнення Україна не готова до негайного переходу на “зелені” стандарти і потребує кількох років відстрочки”, – наводить заяву CEO “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо GMK Center.