Бутко: У відносинах із Китаєм Сполучені Штати прагнуть реалізувати стратегію, подібну до плану Рейгана щодо Радянського Союзу.

Бутко: У відносинах із Китаєм Сполучені Штати прагнуть реалізувати стратегію, подібну до плану Рейгана щодо Радянського Союзу. 1

Ідея Трампа щодо створення глобальної антикитайської коаліції — спроба відтворити старий план Рейгана стосовно Радянського Союзу, але з урахуванням реалій XXI століття

Замість ідеологічної ізоляції пропонується “економічна блокада через підписку“: підтримай санкції — отримай торгові переваги.

Ця схема не може тривати довго, оскільки, на відміну від СРСР, Китай не сприймається як цивілізаційна загроза — він забезпечує продовольством, одягом, постачаннями та кредитами. Тому Пекін намагається діяти проактивно: перехопити союзників, скористатися невдоволенням європейського бізнесу, мобілізувати Південно-Східну Азію.

Мова вже не йде про класичну торгову війну. Ми спостерігаємо спробу США перезавантажити глобальну архітектуру постачання та залежності, цього разу виключаючи Китай.

З огляду на масштаби взаємної інтеграції, це буде хірургія без анестезії: розрив ланцюгів постачання, знищення інвестиційних зв’язків, збільшення виробництва в дружніх юрисдикціях, мобілізація спецслужб для економічних цілей.

Те, що ще десять років тому виглядало як параноя, тепер стало відкритою доктриною.

Які наслідки це матиме для решти світу?

По-перше, більшість країн опиниться перед вибором між двома економічними системами — китайською (масштабною, швидкою, але такою, що вимагає лояльності) та американською (дорогою, політизованою, але все ще забезпечуючою доступ до капіталів і безпеки).

По-друге, усі регіональні конфлікти будуть залучені до цього економічного розколу: від Тайваню до Арктики.

Китай вже розпочав формування своєї торгової коаліції БРІКС, і якщо йому вдасться зберегти єдність з Іраном, Росією та частиною Африки, то США отримають альтернативний центр світової економіки, який не можна просто відключити від SWIFT.

По-третє, ризики прямого зіткнення – вищі, ніж зазвичай. Економічне удушення може бути сприйнято Пекіном як акт війни. І якщо Вашингтон продовжуватиме нарощувати військову присутність у Південнокитайському морі, а Сі — тиснути на союзників США, то сценарій локального конфлікту перестає бути фантастикою.

Джерело

Про автора: В’ячеслав Бутко, економічний радник Київського Безпекового Форуму, керуючий партнер інвестиційного проєкту Thomson&French

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.