Здавалося б, посварилися два довбограї. Але публічний конфлікт між Трампом та Маском є однією з найзначущіших подій у світовій політиці за останній час. Його наслідки можуть мати довгостроковий вплив на внутрішню політику США та глобальний порядок
Цей конфлікт не є випадковістю, а логічним та передбачуваним результатом зіткнення двох его-маніяків — глибоко закомплексованих, нарцисичних особистостей, що володіють величезною владою та не терплять конкуренції за увагу. Їхній тимчасовий союз був настільки ж парадоксальним, наскільки їхній розрив — закономірним.
Історія відносин
Стосунки Трампа та Маска пройшли кілька етапів, що демонструють їхню складну динаміку:
Перша каденція Трампа. Маск активно взаємодіяв з адміністрацією, входив до консультативних рад при Білому домі та лобіював інтереси своїх компаній. Перший розрив — формальний — відбувся 2017 через вихід Трампа з Паризької кліматичної угоди. Для Маска, чий бізнес (Tesla, відновлювальна енергетика) нерозривно пов’язаний із “зеленим” порядком денним, це був ідеологічний виклик. Він публічно дистанціювався, хоча неформальна ділова взаємодія продовжувалася.
Період президентства Байдена та вибори 2024. На початку виборчого циклу Маск закликав Трампа залишити політику, вважаючи, що “його час вийшов”. Однак, після переконливих перемог Трампа на праймеріз та замаху на нього, Маск здійснив розворот. Він став одним із ключових фінансових донорів кампанії, розраховуючи отримати безпрецедентний вплив на державне управління та реалізувати свої технократичні ідеї.
Каталізатор розриву. “Прекрасний білль” як дзеркало суперечностей
Безпосереднім каталізатором конфлікту став великий законопроєкт, що його адміністрація Трампа провела через Палату представників. Цей документ ідеально ілюструє фундаментальний конфлікт між двома несумісними обіцянками Трампа та ідеологією Маска.
Ідеологічна основа (схвалена Маском). В основі лежала ідея фіскальної стриманості та боротьби з “клятим deep state”. Маск як представник технофашистської течії вірить у можливість ефективного управління через технології та максимальне скорочення “неефективного” державного апарату.
Популістська реальність (проти інтересів Маска). Щоб задовольнити свій електорат (реднеків, чию роботу “забирають ліваки та глобалізація”) та донорів з традиційних секторів, Трамп включив у законопроєкт:
- Величезні податкові пільги для американських корпорацій-виробників.
- Скасування податкових кредитів для електромобілів та відновлювальної енергетики. Це прямий удар по бізнес-моделі Tesla, яка значною мірою залежить від державних субсидій, та реверанс у бік нафтогазового лобі.
- Масштабні видатки на безпеку кордонів та боротьбу з нелегальною міграцією.
Замість обіцяної економії, цей законопроєкт, за оцінками, призведе до збільшення дефіциту бюджету США на $2,5 трлн за 10 років. Для Маска це стало не лише фінансовим ударом, а й світоглядною зрадою.
Глибинні причини розриву
№ 1. Політична некомпетентність Маска. Це ключовий фактор. Маск продемонстрував повне нерозуміння принципів функціонування політики. Його авторитарний стиль “я сказав — ви зробили”, ефективний у його компаніях, виявився абсолютно провальним у державній системі. У політиці необхідно вибудовувати альянси. Маск же намагався одноосібно скорочувати бюджети, вимагав звіти від секретних служб, зачіпав інтереси впливових фігур (як Рубіо чи Габбард) і не мав жодного союзника у владних кабінетах.
№ 2. Нарцисичне зіткнення. Трамп не терпить у своєму оточенні нікого, хто міг би затьмарити його. Він патологічно ревнує до уваги, яку отримує Президент Зеленський, і так само не міг змиритися з присутністю поруч Маска – людини багатшої, знаменитішої та не менш популярної. Обидва вважають себе неперевершеними геніями, і їхнє зіткнення за лідерство було неминучим.
№ 3. Маск як “чужий” у системі. Попри статус ключового донора, Маск залишався аутсайдером у політичній команді Трампа. Його тісні зв’язки з Китаєм та спроби втручатися в секретні справи робили його легкою мішенню для апаратних інтриг.
Інструменти війни
Конфлікт перейшов у гарячу інформаційну фазу і навряд чи буде залагоджений. Обидві сторони мають потужні інструменти для взаємного знищення.
Арсенал Маска:
- Медійна імперія. Повномасштабне використання платформи X (Twitter) та величезної фан-бази для репутаційних атак на Трампа.
- Фінансовий вплив. Відкрита чи прихована підтримка опонентів Трампа, включно з демократами.
- Компромат. Публікація будь-якої наявної компрометувальної інформації (кульмінацією вже стали звинувачення у зв’язках з Епштейном).
Арсенал Трампа:
- Державний апарат. Погрози позбавити компанії Маска (SpaceX, Starlink) усіх державних контрактів. Це є прямим сигналом для акціонерів цих компаній позбутися токсичного керівника.
- Юридичний тиск. Ініціювання розслідувань щодо Маска (вживання наркотиків, питання громадянства, фінансові операції).
- Репутаційні атаки. Продовження “щитпостінгу” та спроб знищити авторитет Маска, що, однак, може зашкодити й самому Трампу, демонструючи його нездатність працювати з сильними фігурами.
А чого нам чекати як результату цієї ворожнечі?
№ 1. Взаємне ослаблення: Ця війна послабить обох. Маск ризикує втратити операційний контроль над своїми компаніями під тиском акціонерів. Трамп втратить частину рейтингу та авторитет, особливо серед поміркованої “технологічної” частини свого електорату.
№ 2. Зміна балансу влади в Білому домі. Найбільш імовірний наслідок – це послаблення особистого волюнтаризму Трампа та посилення ролі традиційної бюрократії та професійних політиків в його адміністрації. Постійне генерування скандалів змусить систему шукати стабільності, передаючи більше повноважень апаратникам. Існує висока ймовірність, що Трамп поступово перетвориться на фігуру, схожу на себе часів першого терміну – номінального лідера, що видає кринжатину в соцмережах, тоді як реальне управління здійснюють інші.
№ 3. Політична криза. Законопроєкт може бути провалений у Сенаті, де навіть частина консервативних республіканців вважає його фіскально безвідповідальним. Це стане болючим ляпасом для Трампа і продемонструє його нездатність контролювати власну партію, додавшись до інших його невдач (відсутність поступок від Путіна, провал політики щодо Ірану, незламність України).
№ 4. Вплив на Україну. Прямий вплив буде мінімальним. Однак стратегічно для України послаблення Трампа та посилення ролі професійних політиків є позитивним сигналом. Бюрократи, на відміну від Трампа, краще розуміють природу путінського режиму та загрози, які він несе. Більш передбачувана та інституційно керована Америка є для нас набагато кращим партнером.
Конфлікт Трампа та Маска яскраво демонструє, що MAGA-авторитаризм і технофашизм, на відміну від своїх попередників з XX століття, можуть бути зруйнований не зовнішньою силою, а просто ідіотизмом та непомірним его його власних лідерів. І добренько.
Джерело
Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.