Кабінет міністрів схвалив пакет законопроєктів, необхідних для приєднання України до Єдиної зони платежів до євро (SEPA). Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів.
Що передбачає пакет законопроєктів
Законопроєкти передбачають створення Реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб, який адмініструватиметься Мінфіном. У реєстрі будуть лише номер рахунку (IBAN), ім’я власника та назва банку — без даних про залишки коштів, рух грошей або утримання сейфів.
Доступ до реєстру матимуть лише певні держоргани — фінмоніторинг, антикорупційні та правоохоронні структури — і лише через захищені канали під час розслідування тяжких злочинів.
Документи передбачають створення реєстру кінцевих власників трастів, більш ретельну перевірку бенефіціарів компаній та жорсткіший контроль за власниками фінансових установ.
Планується розширити коло суб’єктів фінмоніторингу та посилити захист викривачів. Реєстри рахунків та бенефіціарів трастів запрацюють лише після вступу України до ЄС, а решта змін одразу після ухвалення та публікації законів.
Скільки заощадить бізнес
За оцінками Мінфіну, щорічна економія на міжнародних переказах після приєднання до SEPA становитиме 70−100 млн євро.
Для близько 120 000 малих та середніх підприємств, які регулярно експортують товари та послуги до ЄС, середня економія складе близько 4000 євро на рік для однієї компанії.
Очікується, що зниження трансакційних витрат та стимулювання експорту ІТ-послуг додасть до 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності в перший рік після запуску SEPA переказів.