Український бізнес стикається зі зростаючою довгостроковою невизначеністю, попри покращення коротко- та середньострокових очікувань і помірне прискорення відновлення. Основними перешкодами для бізнесу залишаються нестача робочої сили, ризики безпеки та зростання цін. А головним очікуванням бізнесу стало завершення війни. Про це свідчать результати 40-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів з 19 по 29 серпня серед 474 промислових підприємств.
«Подія „завершення війни“ посідає перше місце в усіх наших піврічних замірах. Це ключовий фактор, який, на думку опитаних, впливає на умови ведення бізнесу. Зараз таких 89%. На другому місці — зниження податків (37,6%), що майже на 10 в.п. менше, ніж у січні», — зазначила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Оксана Кузяків.
Питання бронювання працівників на третьому місці: 25,1% опитаних вважають це ключовим заходом, який найкраще покращить умови для бізнесу. Ще рік тому їх було 31,9%.
Умови ведення бізнесу, на думку респондентів, можуть також покращити допомога з виходом на нові ринки, пошук партнерів та клієнтів, дерегуляція, повернення українців з-за кордону, замороження податків, доступні кредити, програми прямої бюджетної підтримки бізнесу.
У серпні Індекс відновлення ділової активності після двох місяців падіння дещо зріс — з 0,05 до 0,08. Позитивне значення ІВДА близьке до нуля означає, що у порівнянні з минулим роком бізнес не відчуває погіршення, але й не бачить суттєвого покращення. Традиційно цей показник негативний лише у мікробізнесу (-0,33), а найвищий демонструють великі підприємства (0,29).
У серпні, як і в липні, 63% підприємств працювали на повну або майже повну потужність. Ще у серпні 2024-го їхня частка становила лише 41%. Вона швидко зросла в другій половині минулого року, а з січня 2025-го майже не змінюється.
Агрегований показник перспектив промисловості, який вимірює найближчі плани та зміни у бізнесі, зріс до 0,14 — максимуму з квітня 2024 року. Найбільш суттєво зросли очікування виробництва — із 0,38 у липні до 0,49 у серпні. Показник запасів готової продукції істотно не змінився, а обсяг нових замовлень дещо зменшився.
Невизначеність у тримісячній перспективі істотно не змінюється. У шестимісячній перспективі вона збільшилася для фінансово-економічної ситуації на підприємстві (до 21,9%) та вже третій місяць поспіль залишається без істотних змін для загальноекономічного середовища в країні (23,6%).
«Невизначеність у довгостроковій перспективі у серпні зросла до 36,5% з 31,4% у липні. Це респонденти, які не знають, що буде з діяльністю їхніх підприємств через два роки», — сказала Кузяків.
Частка підприємців, які не очікують суттєвих змін у виробництві протягом двох років, скоротилася — з 82,8% у липні до 77,8% у серпні. Це зниження відбулося за рахунок зростання частки тих, хто планує розширення виробництва (з 15,2% до 17,5%). Водночас зросла й частка тих, хто очікує скорочення, — з 2% до 4,7%.
«Виробничі очікування суттєво покращилися: індекс очікуваних змін виробництва зріс на 11 відсоткових пунктів — до 0,49. Це відбулося завдяки зростанню частки оптимістів з 39% до 46,8%, тоді як частка песимістів не змінилася — 4,2%. Подібну ситуацію ми спостерігаємо й в експорті, де індекс очікуваних змін зріс до 0,48», — повідомила Кузяків.
Різниця лише в тому, що індекс поточних змін у виробництві у серпні не змінився (0,17), тоді як аналогічний індекс в експорті зріс із 0,13 до 0,21 завдяки збільшенню частки підприємств, які повідомили про зростання експорту (з 23,2% до 30,2%).
Падіння середнього терміну нових замовлень зупинилося на рівні 4,5 місяця. Водночас зросла частка тих, хто має замовлення від року і більше, — з 8% до 10%. Найдовші замовлення зафіксовано у деревообробці (5,3 місяця), а найкоротші — у виробництві будматеріалів (2,2 місяця).
Інфляційні очікування зростають. Частка підприємств, що помітили підвищення цін на сировину та матеріали, збільшилася з 26,4% до 35,8%, а тих, хто очікує подальшого зростання цін, — з 38,9% до 40,6%. Подібна ситуація і з цінами на готову продукцію: зростання відзначили 36,7% опитаних після 29,6% у липні, а очікують зростання — 40% після 39,3%.
Ринок праці досі відчуває суттєвий дефіцит кадрів. «Проблеми з пошуком працівників залишаються. Ми бачимо посилення труднощів із пошуком кваліфікованих кадрів — з 44,8% до 50,1%, і певне послаблення проблем із пошуком некваліфікованих: 36,3% бізнесів, як і в липні, вважають їх важко знайти», — сказала Кузяків.
Із суттєвим відривом на першому місці серед основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час у серпні закріпився «брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників».
«У серпні брак робочої сили зріс на 5 в.п. — до 62%. І якщо в липні ця проблема посідала перше місце (57%) разом із перешкодою „небезпечно працювати“, то в серпні фактор небезпеки перемістився на другу сходинку з результатом 52%. При цьому частіше бізнес почав відзначати „зростання цін на сировину, матеріали та товари“ — показник зріс суттєво з 40% до 52%», — повідомив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Приблизно третина опитаних зазвичай говорить про «зменшення попиту на продукцію та послуги» (28%). Також залишаються «складнощі з перевезенням» (23%) та «розрив ланцюжків постачання» (15%). Брак обігових коштів згадують 12% бізнесів, інші проблеми — менш ніж 10%.
«У серпні на перешкоду „небезпечно працювати“ вказало 64% великих підприємств і лише 43% мікропідприємств. Регіональна розбивка теж зберігає закономірність: у регіонах, що ближчі до лінії фронту, а також у центральній частині країни респонденти частіше говорять про небезпеку працювати. Найрідше про цю проблему згадують на заході країни», — зазначив Ангел.
У серпні «перебої з електро-, водо- або теплопостачанням» замикають десятку перешкод (6%). Детальніші дані за липень показують низькі часові втрати через відключення електроенергії — лише 2%. Тільки 10% підприємств тимчасово призупиняли роботу через відключення, 47% — не мали таких проблем, а 43% — працювали попри перебої. 9% підприємств втрачали від 1% до 10% робочого часу.
«У липні чотири галузі — легка промисловість, металургія, машинобудування та хімічна промисловість — мали близько 3% втрат робочого часу через відключення електропостачання. У харчовій промисловості цей показник становив лише 1%, а деревообробні підприємства взагалі не мали втрат», — повідомив Ангел.
У серпні частка позитивних оцінок економічної політики уряду, очільник якого змінився у липні, зросла з 2% до 8%, тоді як останній рік вона коливалася в діапазоні 2−5%.
«Показник суттєво зріс порівняно з попередніми місяцями. Можливо, це пов’язано з певним зростанням оптимізму, який ми бачили в очікуваннях підприємств у перспективі 3 і 6 місяців. Залишається високою частка нейтральних оцінок — 55%, і негативних — 25%, що втричі більше, ніж позитивних», — наголосив Ангел.