Біткоїн знизився до найнижчого рівня з початку конфлікту на Близькому Сході.
На фоні загострення відносин між США, Ізраїлем та Іраном біткоїн знизився до майже $68 тис., втративши близько 20% з початку конфлікту
Про це повідомляє Bloomberg.
У неділю, 22 березня, провідна криптовалюта знизилася на 3,3% і торгувалася на рівні приблизно $68 150 — це найнижчий рівень з початку березня. Інші токени падали ще швидше: ефіріум у певний момент втратив майже 5% і опустився до $2 050, також знизилися Solana, XRP і Cardano.
З початку війни біткоїн подешевшав приблизно на 20%, що ставить під сумнів його статус “безпечного активу” в умовах кризи.
Аналітик Academy Securities Пітер Тчір зазначив, що на ринок впливають не лише геополітичні ризики, а й загальна хвиля розпродажу ризикових активів. Додатковим чинником залишаються високі ціни на енергоносії, які ускладнюють процес майнінгу.
“На мою думку, значна частина нещодавнього зростання була пов’язана з очікуваннями щодо законодавства, яке, ймовірно, стає все важче ухвалити – Вашингтон зосереджений на війні, і останнім часом нові законодавчі ініціативи не призвели до манії купівлі з боку новачків, на яку, здається, розраховує криптоспільнота, – зазначив він. – Схоже, що ризик знову зростає”.
Сучасне падіння криптовалют продовжує загальний спад, що розпочався ще на початку жовтня, коли біткоїн торгувався вище $120 000. Відтоді спроби відновлення не змогли змінити загальний негативний тренд.
Економічні наслідки конфлікту
Війна на Близькому Сході триває понад три тижні і вже відчутно вплинула на світові енергетичні ринки. Ключовим чинником стало фактичне блокування Іраном Ормузької протоки – одного з основних маршрутів транспортування нафти у світі.
Через цей вузол проходить близько 20% світових поставок нафти, тому обмеження руху танкерів одразу викликало коливання цін і посилило ризики для енергетичної безпеки. Зупинка судноплавства в протоці створює загрозу для стабільності світової економіки, зокрема для країн, які залежать від постачання нафти з Перської затоки.
На цьому фоні США закликали союзників долучитися до забезпечення безпеки судноплавства в регіоні, розглядаючи, зокрема, варіант спільної військової присутності. Однак країни НАТО відмовилися від прямої участі в операції.
Реакція Дональда Трампа була різкою: він назвав позицію союзників “дуже великою помилкою” і “боягузтвом”, а також висловив необхідність переглянути роль США в НАТО.
Водночас низка країн, зокрема Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Канада та Японія, висловили готовність підтримати безпеку судноплавства, але без прямого залучення до бойових дій.