Україна має нарощувати виробництво енергоносія – замінника природного газу, який виробляється з органічної сировини, біометану для його експорту на європейський ринок. Це пов’язано з тим, що країни ЄС планують значно збільшити споживання біометану у майбутньому – до 35 млрд кубічних метрів на рік до 2030 року.
“Біометан для бізнесу – це фактично “голубий океан” (ринок із великим попитом та малою конкуренцією – ред.) тому, що Європа прийняла зобов’язання до 2030 року виробляти 35 млрд біометану на рік.
Це фантастична цифра. Вони вже виробляють 5 млрд кубічних метрів. Ця ніша – дуже сильно не зайнята і потрібно спішити, щоб зайняти своє місце”, – сказав він.
Його думку підтримав голова наглядової ради We Build Ukraine, віце-прем’єр-міністр з відновлення України (2022-2024 роки) Олександр Кубраков.
“Ми бачимо, що частка зеленої енергетики в енергобалансі України може стати навіть вищою, ніж у багатьох країнах ЄС. За прогнозами експертів Boston Consulting Group частка ВДЕ зросте вдвічі: з 15% у 2022 році до 28% у 2040-му.
Потенціал сектору дозволяє залучати прямі іноземні інвестиції у значних обсягах. Наприклад, ми вже бачимо співпрацю великих гравців ринку з МФО, такими як EBRD та IFC. Європа шукає безвуглецеву енергію і Україна вже має інфраструктурні та природні переваги, щоб стати ключовим гравцем на цьому полі. Але для повноцінного запуску цього механізму потрібні гарантії, страхові інструменти, стандарти сертифікації та чітке передбачуване регуляторне поле” – сказав Олександр Кубраков.
Сергій Кравчук додав, що українському бізнесу треба досить оперативно реалізовувати проекти у сфері біометанового виробництва, адже за даними Європейської біометанової асоціації, вже є компанії, які оголосили про плани збільшити загальне виробництво біометану до цільового показника – 35 млрд кубічних метрів на рік до 2030 року.
“Нам потрібно зайти в цей поїзд, щоб ми знову не пасли задніх”, – пояснив глава агрохолдингу “Галс Агро”.
Він зазначив, що на сьогодні в Україні працюють біометанові заводи, власниками яких є великі агрокомпанії.
Українські підприємства можуть замінити природний газ біометаном і цим збільшити цінність своєї кінцевої продукції на ринку ЄС (Презентація агрохолдингу “Галс Агро”)
При цьому, у Франції функціонує близько 700 невеликих біометанових виробництв (загальною потужністю близько 2 млрд кубічних метрів на рік), якими переважно володіють фермерські господарства. “Загальний тренд розвитку біометану в Європі – це невеликі біогазові та біометанові заводи”, – сказав він.
За словами Сергія Кравчука, сьогодні розвиток біометанового виробництва стикається із проблемою підключення до газових мереж.
Складнощі при підключенні до газових мереж та низькі, субсидовані ціни на газ для населення та комунального сектору – це основні бар’єри розвитку виробництва біометану в Україні (Презентація агрохолдингу “Галс Агро”)
“У нас сьогодні підключення біометану (до газових мереж – ред.) займає два роки. Дуже, дуже повільно приймаються технічні умови, робиться проект. Маленький фермер не може собі цього дозволити. “Нафтогаз” не сильно зацікавлений підключати маленьких виробників, у них немає програми щодо підключення біометанових заводів”, – сказав Сергій Кравчук.
За його словами, у Франції також діє додатковий механізм для стимулювання біометанового виробництва – це гарантований викуп біоетану на багато років вперед за фіксованою ціною, що дає впевненість майбутнім виробникам у веденні бізнесу.
За інформацією присутнього на конференції голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, на сьогодні в Україні працює 4 біометанові заводи загальною потужністю виробництва 17 млн кубічних метрів на рік, які належать наступним компаніям: “Миронівський хлібопродукт”, VitAgro та “Галс Агро”.
У 2025 році планується запуск додаткових потужностей загальним обсягом виробництва 94 млн кубічних метрів. При цьому, частину виробленого біометану планується не подавати до газових мереж, а транспортувати у зрідженому стані в окремих ємностях на ринок ЄС.
В Україні біометанове виробництво розвивають великі агрокомпанії (Презентація голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи)