Автозаправні станції в Україні в умовах війни: хто є власниками найбільших мереж та які ціни на паливо.

Серед власників мереж є держава, приватні підприємці та іноземні нафтогазові компанії (колаж РБК-Україна)

Паливний сектор України зазнає найзначніших змін за останні роки. Колишній багаторічний лідер – група “Приват” Ігоря Коломойського – остаточно втратив свої позиції, відкривши шлях для нових гравців.

Кому сьогодні належать найбільші мережі АЗС, як їх можна відрізнити за ціновою політикою, а також якими стравами вони намагаються залучити клієнтів – у матеріалі РБК-Україна.

Читайте також: Ціни на АЗС 27 травня: скільки коштують бензин, дизель та автогаз

Основні моменти:

• Найбільшою за кількістю АЗС стала державна “Укрнафта”, яка отримала в управління мережу Glusco та придбала заправки Shell;
• Приватна мережа UPG забрала найбільшу кількість колишніх АЗС “Привату”, компанія проводить їх ребрендинг;
• Серед власників АЗС є інвестори у гірськолижні курорти в Західній Україні та виробники вина в Італії;
• Мережі можна чітко поділити на преміум-сегмент та дискаунтери, незважаючи на рекордний ріст вартості пального;
• Паливні компанії конкурують за клієнтів стравами – мініхотдогами, гранатовим вином та борщем від Клопотенка.

Найбільша мережа АЗС

В Україні налічується понад 6 тисяч автозаправних станцій, включаючи тимчасово окуповані території, свідчать дані консалтингової компанії “НафтоРинок”. Двома найбільшими мережами за кількістю АЗС на сьогодні є державна компанія “Укрнафта” та приватна “Укрпалетсистемс” (UPG).

Пакет у розмірі 50%+1 акція “Укрнафти” належить державному холдингу “Нафтогаз України”. До 2022 року більше 40% частки в “Укрнафті” контролювала фінансово-промислова група “Приват”, яка об’єднувала банківський, нафтовий та інші бізнеси Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та їх партнерів.

Незважаючи на міноритарний пакет акцій, структури “Привату” близько 20 років контролювали державну компанію та переробляли її нафту на потужностях підконтрольного їм Кременчуцького НПЗ.

Найбільші мережі – “Укрнафта” та UPG – мають більше 650 АЗС кожна (інфографіка РБК-Україна)

У листопаді 2022 року держава націоналізувала пакет акцій “Привату” і передала його в управління Міністерству оборони. Також була націоналізована компанія-оператор Кременчуцького НПЗ – “Укртатнафта”.

Відтоді “Укрнафта” повністю перейшла під контроль держави, а новопризначений менеджмент компанії на чолі із Сергієм Корецьким (зараз керує “Нафтогазом України”) отримав доступ до реального управління заправками під брендом “Укрнафта”.

Раніше цією мережею, а також станціями ANP, “Авіас” та Sentosa фактично керував “Приват”.

Читайте також: Росія знищила АЗС “Укрнафти” на Дніпропетровщині

У березні 2024 року “Укрнафта” отримала в управління від Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) мережу АЗС Glusco (84 станції), яка була пов’язана із колишнім народним депутатом Віктором Медведчуком.

У листопаді 2024 року держкомпанія отримала частку у розмірі 51% компанії “Альянс Холдинг”, яка належала британській нафтогазовій компанії Shell і управляла мережею із 118 АЗС під однойменним брендом.

У цьому році “Укрнафта” на умовах франшизи отримала в управління ще 21 АЗС, які належать іншій дочірній структурі “Нафтогазу” – державній “Укргазвидобування”. Ця мережа функціонує під брендом U.Go, але планується її повний перехід до бренду Ukrnafta.

В результаті цих операцій у 2024-2026 роках кількість АЗС “Укрнафти” виросла до майже 700 автозаправних станцій, прокоментували РБК-Україна в компанії.

Поява великого гравця

До 2022 року група “Приват” управляла (та частково володіла) мережею АЗС із близько 1 500 станцій, з яких близько 500 АЗС складали заправки “Укрнафти”. До повномасштабного вторгнення це був найбільший роздрібний гравець на паливному ринку України.

Після націоналізації частки “Укрнафти” у “Привату” залишалося близько тисячі АЗС, з яких потрібно відняти втрачені на тимчасово окупованих територіях об’єкти та близько 250 АЗС, які були отримані державним ПриватБанком в результаті судів проти Коломойського.

“Станом на січень 2025 року у “Привату” залишалося десь 660 АЗС”, – пояснює РБК-Україна директор “Консалтингової компанії А-95” Сергій Куюн.

У минулому році найбільше всіх видів пального продали ОККО, WOG та “Укрнафта” (інфографіка РБК-Україна)

У цієї мережі почалися проблеми ще в другій половині 2024 року, а під кінець року вже зникли певні марки пального. На початку 2025 року заправки “Привату” повністю зупинилися, говорить Куюн.

Це створило неабиякі проблеми на ринку, адже багато компаній та держустанов накупили паливних талонів та карток і розраховували протягом минулого року заправлятися на АЗС “Авіас” та ANP. В результаті, вони не змогли отримати своє паливо.

Зупинка мережі “Привату” пояснюється тим, що після націоналізації “Укрнафти”, яка видобувала сиру нафту, та “Укртатнафти” (Кременчуцького НПЗ), яка її перероблювала, ця група втратила ресурс пального.

Вона не змогла налагодити належну закупівлю ресурсу, його імпорт, як це робили інші гравці ринку, і в результаті – зупинилися, пояснює Куюн.

Читайте також: Ціна на нафту знову росте через події на Близькому Сході

Після падіння “Привату”, його активами зацікавилися інші паливні рітейлери. Будь-яка компанія, маючи налагоджений імпорт та логістику, прагнула б збільшити кількість точок роздрібної реалізації пального, щоб максимізувати маржу.

Успішною у поглинанні активів “Привату” виявилася компанія “Укрпалетсистемс” бізнесмена з Житомирщини Володимира Петренка, яка представлена заправними станціями під брендом UPG.

Петренко розпочав свою діяльність у 2003 році, займаючись спочатку деревообробкою, виробництвом та експортом деревних палет. Першу нафтобазу він придбав у 2006 році, а першу заправку відкрив у 2007 році.

З тих пір і до 2025 року компанія виросла до 87 АЗС, налагодила логістику імпорту пального з Європи і навіть США. Із середини 2025 року “Укрпалетсистем” почала роботу із оренди та купівлі заправок “Привату”.

“Станом на сьогодні ми отримали дозволи Антимонопольного комітету України на управління 570 об’єктами (АЗС “Авіас” та ANP – ред.). Завдяки цим потужностям наша мережа за неповний рік зросла більше ніж ушестеро”, – прокоментували виданню в компанії “Укрпалетсистемс” та уточнили, що більшість нових АЗС орендується і тільки 25 з них купується.

Мережа UPG виросла до 658 заправок у 21 регіоні України, з яких 370 станцій працюють безпосередньо під брендом UPG. Компанія поступово проводить ребрендинг отриманих активів, адже попередні власники не дуже переймалися розвитком сервісу на АЗС.

Власники інших крупних мереж

Значними гравцями паливного ринку залишаються мережі ОККО та WOG, мережі яких складають більше 410 (дані компанії) та 352 АЗС (дані Андрія Пивоварського, який керує мережею WOG, в інтерв’ю Forbes від 22 квітня цього року).

Заправки ОККО, якими управляє “Концерн Галнафтогаз”, – це паливний бізнес холдингу OKKO Group. Власником “Концерну Галнафтогаз” є бізнесмен Віталій Антонов, свідчать дані ресурсу You Control.

Крім паливного трейдингу, Антонов активно розвиває аграрний напрямок, а також інвестує у великі вітроелектростанції та гірськолижні курорти на Західній Україні. Зокрема, він будує GORO Mountain Resort – курорт у Львівській області, в рамках цього проекту нещодавно був укладений договір із виробниками обладнання для отримання штучного снігу.

Мережа ОККО у цьому році відкрила кілька нових АЗС у Рівному, Луцьку та Дніпрі, подальше розширення планується через поглинання менших гравців на ринку, прокоментували РБК-Україна в компанії та додали, що продовжать інвестиції у реконструкцію діючих автозаправних комплексів.

Читайте також: Чи достатньо в Україні запасів бензину та дизпалива?

Хто є власниками мережі АЗС WOG – доволі не просте питання. До середини 2015 року мережею володіли чотири власники – екс-нардеп кількох скликань Ігор Єремєєв та його партнери – Степан Івахів, Петро Димінський та Сергій Лагур.

Вони разом заснували групу компаній “Континіум”, яка крім паливного бізнесу займалася виробництвом продуктів харчування, банківським бізнесом та девелопментом.

У липні 2015 року Єремєєв загинув у результаті падіння з коня. Після цього між його спадкоємцями (дружина Тетяна і двоє дітей) та іншими акціонерами виникла судова суперечка.

Сторони публічно згадували про траст, який був створений для дітей Єремєєва – Романа та Софії, і на рахунки якого мали надійти кошти у якості компенсації від інших власників WOG.

У відповідь на запит РБК-Україна компанія не прокоментувала, чи отримали спадкоємці гроші та інші питання щодо структури власності.

У серпні 2017 року на Львівщині сталася ДТП за участю Димінського, загинула жінка. Димінський заперечував, що він був за кермом автомобіля, який врізався в авто загиблої. Провину на себе взяв його охоронець.

Проте, вже через тиждень після аварії Димінський полишив територію України, виїхав до Греції та отримав громадянство Сербії.

У квітні цього року Андрій Пивоварський, який керує мережею WOG, в інтерв’ю Forbes сказав, що Димінський більше немає бізнесу в Україні та додав, що на сьогодні акціонерами мережі є Сергій Лагур та Світлана Івахів (колишня дружина Степана Івахів).

Як такої групи “Континіум” більше не існує, мережа WOG та інші активи, які належали цій групі, – це окремі бізнеси, а нащадки Єремєєва через траст мають частки в інших компаніях, додав Пивоварський.

Більше сотні станцій також мають мережі “БРСМ-Нафта”, AMIC та Parallel. Компанія-оператор мережі