Ар’єв: Угода про копалини: запитань більше, ніж відповідей
Уперше в історії міждержавних відносин угода має посилання на інші угоди, які є настільки таємними, що їх не можна показати навіть депутатам, народу тим більше
“В угоді (про надра) потрібно, щоб було те, чого поки немає, це – гарантії безпеки, які ми будемо отримувати від Сполучених Штатів“. (В.Зеленський, 23 лютого 2025 р., форум “Україна. Рік 2025”).
Нинішній текст угоди, який виноситься на ратифікацію ВР, теж не містить гарантій безпеки! Але розворот позиції президента на 180 градусів викликає багато питань.
При цьому, Зеленський ще й самоусунувся від підписання і просування угоди, перекинувши це на уряд. Премʼєр-міністр також відійшов в тінь і виставив віддуватись міністра економіки Свириденко представляти угоду у Верховній Раді.
Наразі Свириденко ігнорує запрошення фракції Європейська Солідарність прийти й відповісти на кілька десятків питань щодо угоди, після чого фракція мала б визначитися.
Наприклад, чому вперше в історії міждержавних відносин угода має посилання на інші угоди, які є настільки таємними, що їх не можна показати навіть депутатам, народу тим більше?
Чому такий поспіх з ратифікацією і чому неможливо проаналізувати угоду більш детально? Чому депутатам погрожують і тиснуть, а тих, хто ставиться до своїх обов’язків відповідально, називають ледь не агентами РФ?
Це ж про стратегічне партнерство з США, яке в угоді є безстроковим, тому юридична чистота має значення — і в США, і в Україні влада міняється на відміну від РФ!
Насправді угода має і pro, i contra, а рішення має бути усвідомленим, хоча воно за всіх обставин стане складним. І те, що уряд Зеленського ігнорує другу за кількістю фракцію у ВР не додає довіри до дуже важливого документу для майбутнього України.
Джерело
Про автора. Володимир Ар’єв, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.