Андрусів про те, що спонукатиме Путіна продовжувати війну
Для Путіна ця війна вже давно стала екзистенційною, іншими словами, для нього це перемога або смерть
Він не бачить сенсу жити, зазнавши геополітичної поразки на схилі своїх літ, тому не існує компромісів, за яких його перемога є розмитою чи не очевидною. Саме це визначатиме його поведінку на потенційних переговорах з Трампом. Але спочатку подивимося, що в росіян з можливістю воювати далі, які визначають озброєння та економіка.
Озброєння
З людьми поки все зрозуміло, людей вистачає, і не зважаючи на втрати, оркам вдається навіть нарощувати свою присутність в Україні. Однак з озброєнням ситуація можна сказати катастрофічна. За різними даними, російський ОПК спроможний виробляти не більше 200 нових танків на рік. За оцінкою OSINTерів, зараз на складах зберігання залишилось близько 3 тисяч танків, з яких тільки 18% в задовільному стані, решта в дуже поганому.
Загалом, за різними оцінками всі запаси закінчаться впродовж 2025 – 26 років. Це означає, що Путін ще два роки може підтримувати темпи війни. На допомогу ще прийде Північна Корея, яка вже почала виконувати функцію “Уралу радянської армії в Другу світову”. Саме ВПК КНДР забезпечує снарядами російську армію в колосальних масштабах.
Окрім цього, Путін переводить економіку на військові рейки. Це означає переведення масштабних ресурсів у військове виробництво. Зрозуміло, що за наступні два роки йому треба налагодити виробництво нових зразків озброєння, щоб компенсувати можливе падіння від закінчення радянських запасів. Є достатньо підстав вважати, що йому це не вдасться з кількох причин. Перша — це здійснення масштабних фінансових вливань у ВПК вже має негативним наслідком велику інфляцію. Друга — йому бракує робочих рук і професійних кадрів. Зрозуміло, що його команда активно працює над пошуком рішень, але я схиляюсь до думки, що у 2027 році йому буде складно продовжувати війну в таких же масштабах. Щобільше, йому треба не тільки підтримувати темпи війни, йому треба ще відновити втрачений військовий потенціал.
Економіка
Економіка РФ показує високу стійкість і інвалідність західних санкцій. Станом на сьогодні середньостатистичний росіянин від війни відчуває тільки процвітання. Зарплати ростуть, робочі місця ростуть, вкладення в інфраструктуру ростуть, соціальні виплати ростуть, особливо в бідних регіонах, де найбільше відбувалась прихована мобілізація. Очікується, що ВВП РФ в цьому році покаже ріст 4%, і це один з найвищих показників за багато років.
Однак економічні перспективи не є такими хорошими в найближчі роки. Російська економіка ввійшла в стагфляцію — це коли висока інфляція і падіння виробництва. Попри те, що оркам вдається отримувати доходи від продажу нафти та газу для підтримки поточних витрат бюджету, цього явно не достатньо, щоб інвестувати мільярди в перехід на військове виробництво та інфраструктуру.
Економіці бракує приватного інвестування, доступу до ринків капіталів, і така модель не зможе існувати довго. За різними прогнозами, до 2027 року російська економіка буде падати, але катастрофи не станеться. Втім, з 2027 року можна вважати, що російська економіка зазнає системної деградації, яка буде супроводжуватись технологічною відсталістю, що в підсумку призведе до краху, як це сталось з Радянським союзом.
Саме ризик цієї деградації є найбільшим викликом для Путіна сьогодні. Бо виграти у війні, але програти економіку дуже схоже на його улюблену “геополітичну катастрофу” – розвал СРСР.
Дії Путіна
Як бачимо, раніше 2027 року нічого катастрофічного Росію не очікує, але після 2027 року може наступити стратегічна поразка у війні. Якщо Трамп запропонує переговори, то Путін на них буде говорити з позиції сили, і диктувати неприйнятні умови ні для нас, ні для Трампа. Ба більше, я думаю до інавгурації Трампа будуть посилюватись бойові дії по всіх напрямках, з метою продемонструвати “неминучість російської перемоги”. Водночас, з огляду на вищенаписане, смислу домовлятись з Путіним на його умовах, розуміючи можливість його поразки після 2027 року, Трампу не має.
Мій прогноз такий, що у 2025 році з переговорів нічого не вийде, саме через зверхню позицію Путіна. Я очікую, що Путін буде продовжувати гру — беріть те, що на столі, або завтра буде гірше. Так, наприклад, з наближенням до Дніпровської області, він скаже, якщо ви не погоджуєтесь на раніше запропоновані умови, то я зараз і цю область об’явлю частиною РФ.
Однак з 2026 року ця ситуація зміниться. І готовність до діалогу та прийнятного виходу з війни з боку орків буде мінятись. Трамп, якому не вдасться отримати швидкої перемоги у вигляді припинення вогню, не буде більше з цим спішити, і розуміння того, що після 2027 року у РФ можуть початись незворотні процеси — буде робити його позицію сильнішою.
Але все це за умови, що Україна вистоїть, а ЗСУ втримають фронт без великих втрат.
Джерело
Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.