Амелін про те, чому угода про надра між Україною та США майже неможлива
Стосовно США та українських ресурсів я маю один великий сумнів щодо перспектив розвитку проєкту
Дивіться:
- працюватимуть в Україні американські компанії, так само як і в Африці;
- там добувають, але переробляють та виробляють продукцію в інших країнах;
- видобуток охоронятимуть приватні військові компанії (які з’являться і в Україні);
- війну в Україні буде зупинено. Але чи люди житимуть щасливо?
Так, буде створено кілька десятків тисяч робочих місць на рудниках.
На цьому все.
Наведу приклад, який постійно наводжу.
З 1 тонни титанової сировини вартістю $300 можна зробити 250 кг виробів (наприклад імплантів) кінцева вартість яких в середньому $6 тис. за кг (хоча, доходить і до $20 тис.)
Порахуйте їхню загальну вартість: 250 * 6000 = $ 1,5 млн. Вартість вище вже в 5 тис. разів! І вона лишається не в Україні.
Так ось, як громадянин України, я хочу, щоб українські мінерали в Україні та перероблялися
- з американським капіталом;
- з американськими технологіями;
- американськими інженерами.
Нехай ці компанії на 90-100% належать американським фондам та корпораціям. Але ж працюють в Україні.
Виникає інше питання: а нахіба їм Україна?
- країна, що займає 150-те місце в рейтингу економічних свобод у Світі (знову привіт Африка);
- країна, де жахливий податковий кодекс та дебільна податкова система (65-те місце в рейтингу податкових систем);
- країна, де за 10 років понад 200 разів змінювали податкові правила (!!!) – нуль передбачуваності;
- країна, де немає конкурентних стимулів для інвестицій (компенсації витрат на R&D, капітальні інвестиції, підключення до мереж, швидкі прості процедури, вільні економічні зони, британське право;
- країна без стратегії та стратегічних пріоритетів;
- країна, яка не поважає приватну власність (привіт АРМА, ГПУ, СБУ… суди);
- країна, де “ручні” суди та судді;
- країна без ідеологічних партій, з ризиком постійної політичної турбулентності, зміни влади та режимів.
Продовжувати?
Загалом, у нас глухий кут.
Якщо тільки видобуватимуть ресурси без перероблювання – я проти. І будуть проти 100% громадян України, власників цих ресурсів.
А перероблення без зміни вище описаного свавілля неможливо.
Може, таки зробимо роботу над помилками та створимо умови в Україні?
Упевнений, за бажання, за 2-3 місяці можна створити необхідну нормативну базу:
- проєкт Податкового Кодексу 10-10-10 готовий;
- британське право у Міжнародному фінансовому центрі вже прописане в 100-річній угоді з Великою Британією;
- потрібно доопрацювати Довгострокову стратегію (Візія України 2035 вже готова);
- гарантії безпеки, доступ до дешевих довгих ресурсів може бути наслідком міждержавних домовленостей України та США.
Кооперація України та США, видобуток та перероблення в Україні приведуть до:
- створення сотень нових підприємств;
- сотень тисяч високооплачуваних робочих місць (за мірками України для США найближчі 10 років українці будуть вигідніші за американців);
- десятків мільярдів доларів інвестицій;
- зростання капіталізації американських корпорацій на сотні мільярдів доларів;
- зростання надходжень до українського бюджету та зростання валютного виторгу від експорту;
- реальної безпеки України, адже одна справа — охороняти та втратити рудники, інша – захищати територію, де виробляються важливі елементи ланцюжка створення вартості найважливішої продукції для наших партнерів.
Як кажуть, хто хоче — шукає можливості, хто не хоче — знаходить виправдання.
Джерело
Про автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.