Ексрадник Державного секретаря Сполучених Штатів, колишній директор до справ Європи та Євразії у Раді нацбезпеки США Метью Брайза вважає, що в адміністрації Дональда Трампа негативно ставляться до Європи й були б не проти нового перерозподілу сфер впливу
“Віцепрезидент Венс фактично сказав, що він втомився від того, що США постійно допомагають європейцям. А міністр оборони заявив, що він “ненавидить” Європу. Ось як Трамп і його команда ставляться до Європи. Вони б абсолютно не заперечували проти “другої Ялти”. Я переконаний, що це глибока помилка з їхнього боку, й що вони діють за принципом “зарозумілість через незнання”. Вони не розуміють, як працює світ. Вони зарозумілі й вважають, що всі повинні просто робити те, що їм кажуть Сполучені Штати, як у випадку з, фактично, вимогами щодо критичних сировинних ресурсів з боку США. Я думаю, що в адміністрації Трампа є люди, які вважають, що настав час для нового підходу до дипломатії і що дипломатію можна вести більше як бізнес. Тобто, якщо США інвестують великі гроші в Україну для розробки цих критичних ресурсів, то присутність американських інвесторів стане гарантією безпеки. Таким чином, Україна отримує гарантії безпеки без залучення збройних сил США або НАТО, і навіть без додаткових коштів, окрім інвестицій, на яких американські компанії можуть ще й заробити”, – пояснив Брайза.
Дипломат наголосив, що інноваційний спосіб надання гарантій безпеки Україні у вигляді інвестицій в видобуток рідкісноземельних металів не спрацює. Він додав, що в адміністрації США є люди, які дивляться на Україну крізь призму її природних ресурсів, як на колонію Сполучених Штатів
“Я вважаю, що цей такий новий підхід приречений на провал. Але принаймні він передбачає певне партнерство з Україною та інноваційний спосіб надання гарантій безпеки — хоча, знову ж таки, я переконаний, що цей шлях не спрацює. Разом із тим, у лавах адміністрації Трампа є й інші — ті, хто дивиться на Україну крізь призму її природних ресурсів, як на колонію Сполучених Штатів, так само як європейські держави ставились до Африки у XIX столітті, в імперіалістичну епоху боротьби за колонії. І я вважаю, що така логіка — на межі злочину”, – додав він.
Мита США проти всіх країн
Дональд Трамп 2 квітня оголосив про впровадження мит у розмірі щонайменше 10% майже на усі товари, які імпортуються до США: тарифи набудуть чинності 9 квітня.
Міністр фінансів США Скотт Бессент закликав країни, проти яких запровадили мита, не вживати негайних заходів у відповідь: він вважає, що це спричинить ескалацію.
Згодом президент США оголосив надзвичайний стан, щоб “підвищити конкурентоспроможність, захистити суверенітет і зміцнити національну та економічну безпеку”.
Однак за добу після того, як Трамп запровадив нові мита, статки 500 найбагатших людей світу сумарно зменшились на 208 мільярдів доларів.
Згодом британська компанія Jaguar Land Rover заявила про припинення постачання своїх автомобілів до Сполучених Штатів на місяць унаслідок введення президентом Дональдом Трампом 25-відсоткового мита. Аналогічне рішення ухвалили в Audi.
Водночас 7 квітня Трамп оголосив, що в разі, якщо Китай не скасує свої тарифи у розмірі 34% до 8 квітня, США введуть нові, ще більші мита на китайські товари.
Того ж дня Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС запропонував США нульові тарифи на промислову продукцію після запровадження Трампом мит.
Натомість Трамп заявив, що Євросоюз задля отримання відстрочки від запроваджених ним тарифів повинен закупити американську електроенергію на суму 350 млрд доларів.