20-й пакет санкцій ЄС – санкції проти портів у Грузії й Індонезії – новини світу

Це перший випадок, коли Євросоюз планує ввести обмеження проти портових об’єктів у країнах, які не є членами об’єднання.

Європейський Союз запропонував розширити санкції проти Росії, включивши до списку порти в Грузії та Індонезії, які обробляють російську нафту. Це вперше, коли блок планує застосувати обмеження до портів у третіх країнах, повідомляє Reuters з посиланням на документ із пропозицією.

Згідно з документом, який переглянуло агентство, до санкційного списку будуть додані порт Кулеві в Грузії та порт Карімун в Індонезії. Це означатиме заборону для компаній та громадян ЄС здійснювати будь-які транзакції з цими портовими об’єктами.

Ці заходи є частиною 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії через її війну в Україні. Пакет був спільно розроблений дипломатичною службою ЄС (EEAS) та Європейською комісією і представлений країнам-членам у понеділок. Для набуття чинності санкції ЄС потребують одностайної підтримки всіх держав-членів об’єднання.

Що ще передбачає 20-й пакет санкцій

У п’ятницю глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що пакет включає галузеві обмеження та перехід від цінового обмеження «Великої сімки» на російську нафту до повної заборони на надання морських послуг для перевезення російської сирої нафти.

Новий пакет також запроваджує заборону на імпорт низки металів та сировини з Росії:

• нікелеві злитки;
• залізні руди та концентрати;
• нерафінована та оброблена мідь;
• різні види металобрухту, включаючи алюміній;
• сіль, аміак, галька, кремній та хутрові шкури.

Історичний дебют

Пропозиція передбачає вперше використання інструменту проти обходу санкцій щодо третьої країни. Нові обмеження забороняють продаж до Киргизстану металорізальних верстатів та комунікаційного обладнання для передачі голосу, зображень та даних, зокрема модемів та маршрутизаторів.

Ця країна Центральної Азії, імовірно, використовувалася як транзитний хаб для постачання високотехнологічного обладнання до Росії, яке може мати подвійне призначення, зокрема військове.

Санкції проти банків

ЄС також запропонував додати до санкційного списку два киргизькі банки — Keremet та OJSC Capital Bank of Central Asia — за надання криптовалютних послуг Росії. Крім того, під обмеження потраплять банки в Лаосі та Таджикистані, тоді як два китайські кредитори будуть виключені зі списку. У разі схвалення внесеним до списку банкам буде заборонено проводити транзакції з фізичними та юридичними особами ЕС.

Персональні санкції

До санкційної рамки, яка включає заморожування активів та заборону на в’їзд, дипломатична служба ЄС запропонувала додати 30 осіб та 64 компанії. Серед них:

• «Башнєфть» — публічна дочірня компанія російського нафтового гіганта «Роснєфть»;
• вісім російських нафтопереробних заводів, зокрема два великі підконтрольні «Роснєфті» підприємства — Туапсинський та Сизранський НПЗ.

Водночас пропозиція не передбачає внесення до списку самих компаній «Роснєфть» або «Лукойл», які вже перебувають під санкціями США.

Раніше спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван заявив, що західні санкції мають “значний вплив” на російську економіку. О’Салліван додав, що санкції — “не панацея” і для них завжди будуть шукатися обхідні шляхи, але висловив упевненість, що після чотирьох років, обмеження дають ефект.